Загиблі герої Чернігівщини: Романовський Олексій. Семирозум Руслан. Дроздов Андрій. Приймак Олександр

Романовський Олексій Олександрович – командир бойової машини – командир 2-го відділення спеціального призначення 2-го взводу спеціального призначення 1-ї роти спеціального призначення 20-го окремого батальйону спеціального призначення Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького Сухопутних військ Збройних сил України, старший солдат.

Народився 9 липня 1991 року в місті Красноград Харківської області у сім’ї вчителів. Згодом разом з родиною переїхав до міста Прилуки Чернігівської області. У 2006 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи №2 (нині – ліцей №2) міста Прилуки, у 2010 році – відділення фізичної культури Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу імені Івана Франка (місто Прилуки) за спеціальністю «вчитель фізичного виховання».

У 2011-2012 роках проходив строкову військову службу в лавах Військово-морських сил Збройних сил України. Служив на ракетному катері «Прилуки» (військова частина А-2295/Б).

У 2014-2015 роках проходив військову службу у лавах Збройних сил України по частковій мобілізації. Служив у 26-й окремій артилерійській бригаді Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А3091 (польова пошта В3231), місто Бердичів Житомирської області).

З липня по жовтень 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

У 2015-2019 роках працював вчителем фізичної культури у Прилуцькій загальноосвітній школі №2 (нині – Прилуцький ліцей №2). У 2018 році заочно закінчив Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди (нині – Університет Григорія Сковороди в Переяславі, місто Переяслав Бориспільського району Київської області) за спеціальністю «вчитель фізичної культури».

У квітні 2022 року мобілізований до лав Збройних сил України. Служив гранатометником відділення спеціального призначення, потім – командиром бойової машини – командиром 2-го відділення спеціального призначення 2-го взводу спеціального призначення 1-ї роти спеціального призначення 20-го окремого батальйону спеціального призначення (військова частина А4118) Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А0222, місто Київ).

З 29 липня 2022 року брав участь у боях з російськими окупантами. Воював у Донецькій області.

8 серпня 2022 року старший солдат Олексій Романовський під час виконання бойового завдання поблизу селища міського типу Велика Новосілка Волноваського району Донецької області вступив у бій з підрозділом ворога. У результаті нерівного бою із противником він, одним із перших відкрив вогонь на ураження в бік ворога для прикриття своїх побратимів, і у відповідь був смертельно поранений.

Тіло старшого солдата Олексія Романовського залишилось на місці бою. Деякий час військовослужбовець вважався зниклим безвісти. Згодом його тіло було евакуйоване з поля бою і упізнане.

17 червня 2023 року похований на кладовищі «Новий побут» у місті Прилуки.

Нагороджений медалями.

Семирозум Руслан Володимирович – навідник кулеметного відділення 2-го кулеметного взводу 2-ї роти 1-го стрілецького батальйону 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи Оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних сил України, сержант.

Народився 14 лютого 1978 року в місті Прилуки Чернігівської області. У 1993 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи №6 (нині – ліцей №6) міста Прилуки, потім – професійно-технічне училище №34 міста Прилуки (нині – Прилуцький професійний ліцей).

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил України.

23 травня 2022 року мобілізований до лав Збройних сил України. Служив навідником кулеметного відділення 2-го кулеметного взводу 2-ї роти 1-го стрілецького батальйону 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи Оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А0693 (польова пошта В2970), місто Бахмут Донецької області).

З літа 2022 року брав участь у боях з російськими окупантами. Воював на Бахмутському напрямку.

26 вересня 2022 року сержант Руслан Семирозум загинув унаслідок ворожого обстрілу поблизу селища Спірне Соледарської міської об’єднаної територіальної громади Бахмутського району Донецької області.

5 жовтня 2022 року похований на кладовищі «Новий побут» у місті Прилуки.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (07.04.2023; посмертно).

Дроздов Андрій Юрійович – стрілець-снайпер 1-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 6-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону 5-ї окремої штурмової Київської бригади Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних сил України, солдат.

Народився 3 жовтня 1977 року в місті Прилуки Чернігівської області. Закінчив загальноосвітню школу №7 (нині – ліцей №7) міста Прилуки, у 1999 році – Прилуцький агротехнічний технікум (нині – Прилуцький технічний фаховий коледж, місто Прилуки) за спеціальністю «технік-електрик».

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил України.

Працював на різних підприємствах у місті Прилуки.

У 2022 році мобілізований до лав Збройних сил України. Служив стрільцем-снайпером 1-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 6-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону 5-ї окремої штурмової Київської бригади Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А4010).

З 2022 року брав участь у боях з російськими окупантами. Воював на Бахмутському напрямку.

13 жовтня 2022 року солдат Андрій Дроздов загинув у районі селища Озарянівка (Торецька міська об’єднана територіальна громада) та села Миколаївка Друга (Світлодарська міська об’єднана територіальна громада) Бахмутського району Донецької області.

Тіло військовослужбовця залишилось на місці бою. З того часу солдат Андрій Дроздов вважався зниклим безвісти. Згодом його тіло було евакуйоване з поля бою. У травні 2023 року, як невідомий солдат, був похований на кладовищі в місті Дніпро. Упізнаний завдяки експертизі ДНК.

10 серпня 2023 року перепохований на Квашинському кладовищі у місті Прилуки.

Приймак Олександр Сергійович – стрілець – помічник гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи Оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних сил України, солдат.

Народився 2 березня 1973 року в місті Прилуки Чернігівської області. У 1988 році закінчив 8 класів середньої школи №1 міста Прилуки (нині – Прилуцький ліцей №1 імені Георгія Вороного), у 1990 році – Спортивний інтернат у місті Чернігів.

У 1991-1992 роках проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил СРСР/України.

У 1992-2011 роках працював майстром в Управлінні бурових робіт. У 1998 році заочно закінчив Полтавський нафтовий технікум (нині – Полтавський фаховий коледж нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», місто Полтава).

У 2022 році мобілізований до лав Збройних сил України. Служив стрільцем – помічником гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи Оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А0693 (польова пошта В2970), місто Бахмут Донецької області).

З 2022 року брав участь у боях з російськими окупантами. Воював на Бахмутському напрямку.

24 жовтня 2022 року солдат Олександр Приймак загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища міського типу Білогорівка Лисичанської міської об’єднаної територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області.

1 листопада 2022 року похований на кладовищі села Заїзд Сухополов‘янської сільської об’єднаної територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (13.06.2023; посмертно).