Загиблі герої Чернігівщини: Савченко Максим. Щерба Василь. Хавлук Семен. Сивоконь Павло

Савченко Максим Віталійович народився 10.06.1992 року у м. Ніжині. З 1999 по 2010 навчався в загальноосвітній школі № 13. В 2011 році, по закінченню середньої школи вступив до Ніжинського професійного аграрного ліцею. Максим був талановитим і впертим молодим чоловіком.

Спершу працював на АЗС в місті Київ, згодом проводив будівництво та розміщення веж мобільного зв’язку в приватній компанії. Працював на висоті, що говорить, про його сміливий та безстрашний характер. Максим мав великі плани на своє молоде життя, але їх зламала війна. Отримавши повістку, він пішов захищати Україну. Він був Людиною з великої літери, добрий і чуйний. Мав багато друзів і завжди всім допомагав. Герой залишив маму, тата, брата і маленького племінника, який його дуже любив і чекав. Вічна памʼять і слава Герою. Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

Захисник України Василь Щерба вважався безвісті зниклим з лютого 2023-го року. На жаль, нещодавно стало відомо, що захисник загинув на Бахмутському напрямку.

Народився Василь Володимирович Щерба 11 лютого 1995 року у селі Слобідка Новгород-Сіверського району. До 6 класу Василь навчався у Лосківській загальноосвітній школі, далі продовжив навчання у Новгород-Сіверській гімназії імені К.Д. Ушинського. Після закінчення школи Василь вступив до Львівської державної академії, де провчився 3 роки.

У 2015 році Щерба Василь був призваний на строкову військову службу до Збройних Сил України. Служба проходила на півдні України. Демобілізувавшись, Василь продовжив навчання у Сумському державному університеті. Працював в компанії одного з мобільних операторів. Під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації Василь Щерба  став на захист Батьківщини. Воював у Попасній, на Херсонщині, Донеччині. До кінця залишився вірним військовій присязі, виявив стійкість та мужність при виконанні свого обов’язку. З 17 лютого 2023 року солдат Щерба Василь Володимирович вважався зниклим безвісти. Це сталося в районі населеного пункту Леонідівка Бахмутського району Донецької області.

- Не втрачали надію та чекали свого захисника мама, сестра, друзі…. Згодом, за результатами ДНК, тіло Василя було ідентифіковано. Рідні, близькі та знайомі згадують Василя як добру, світлу, щиру людину. Турботливим, люблячим сином і братом. Надійним вірним другом. Такий молодий і життєлюбний!.. Він міг би довго й щасливо жити у мирній Україні. Але не судилося… 20 травня 2023 року Василя Володимировича Щербу поховали у рідному селі, - йдеться у повідомлення. Доземний уклін загиблому герою… Вічна шана... Вічна подяка… Вічна пам’ять.. ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ – ВІЧНА ЇМ СЛАВА!

Солдат Семен Хавлук народився 4 жовтня 1988 року у Новгород-Сіверському. У 2005 році закінчив місцеву школу № 2. Навчався у технічному училищі в місті Славутич на спеціальності "електрик".

Протягом 2007- 2008 років чоловік проходив строкову військову службу в Збройних Силах України, а після її завершення працював на будівництві у Києві та Новгород-Сіверському.

Після початку повномасштабної війни Семен прибув до місцевого ТЦК та СП. Спочатку боронив Сіверщину, а потім потрапив до складу одного з підрозділів військової частини А7105.

26 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині чоловік загинув.

Попрощалися з земляком у його рідному місті в Спасо-Преображенському монастирі та поховали на місцевому кладовищі.

Молодший сержант Павло Сивоконь народився 10 липня 1984 року на Новгород-Сіверщині, в селі Об'єднане. Тут закінчив 9 класів місцевої школи, потім два роки навчався у Свердловській школі. Далі вступив до Сосницького професійного ліцею на спеціальність "зварювальник".

Після навчання працював на молокозаводі в місті Пирятин, а у 2015 році вперше долучився до лав ЗСУ. У 2016 році Павло підписав контракт та продовжив проходження військової служби. Через рік чоловік повернувся до цивільного життя, але згодом знову уклав контракт зі ЗСУ. Служив у підрозділі військової частини А0666, брав участь в антитерористичній операції на Сході.

21 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині Павло Сивоконь загинув. Попрощалися з воїном у його рідному селі.