Загиблі герої Чернігівщини: Полівко Нікіта. Марухно Микола. Топор Роман

Як боляче втрачати Героїв… Невимовмий сум, коли обривається життя захисника, особливо, коли, здавалося, усе було лише попереду… Але ця гірка, ненависна війна сіє чорний морок. Знову чорна звістка прийшла до Ніжина. Гірка втрата: на війні загинув ніжинський спортсмен, вихованець КДЮСШ ФСТ “Спартак” Нікіта Полівко.

Директор КДЮСШ ФСТ “Спартак” Павло Кудлай, не приховуючи сліз, говорить про свого вихованця:

“Полівко Нікіта Сергійович, 2001 року народження, прийшов до КДЮСШ ФСТ “Спартак” у 10 років. Тренувався з великим бажанням, тому зміг підкорити багато спортивних вершин.

Чемпіонат України 2016 з хортингу розділ “Двобій” серед кадетів – 1 місце. Кубок України 2016 з бойового самбо серед юнаків старшого віку – 3 місце.

Чемпіонат України 2016 з бойового самбо серед юнаків старшого віку – 3 місце.

Чемпіонат України 2017 з хортингу розділ “Двобій” серед кадетів – 1 місце. Кубок Європи 2017 з хортингу розділ “Двобій” серед кадетів – 1 місце. Чемпіонат Світу 2017 з хортингу серед кадетів розділ “Двобій” 2 місце та розділ “Сутичка” -3 місце.

Чемпіонат України 2017 з бойового самбо серед юнаків старшого віку -1 місце. Кубок України 2018 з бойового самбо серед юніорів – 1 місце. Чемпіонат України 2019 з бойового самбо серед юніорів – 3 місце.

Кандидат у Майстри спорту України з хортингу та бойового самбо.

Нікіта з багатодітної сім’ї, є ще брат та сестра. Підлітком почав працювати, щоб допомогти матері. Вночі готував суші, вдень спав, тренувався і знову на роботу…

Коли виповнилось 18 років, пішов за контрактом у 81 окрему аеромобільну бригаду в/ч А 2120, щоб більше допомогти сім’ї.

Вступив заочно до Чернігівського педагогічного університету, хотів стати тренером, але змушений був взяти академічну відпустку.

Коли бував у відпустках, завжди посміхався … – мені не важко, переборемо, все буде гаразд…

Тепер Нікіти вже немає з нами поруч, тільки в серцях тренерів та вихованців, які з ним тренувались… Вічна Пам’ять!!!“

Схиляємо голови у скорботі перед чистою пам’яттю Героя…

Солдат Марухно Микола Олегович народився 7 липня 1996 року у Чернігові. Тут закінчив місцеву середню школу, а після неї — залізнично-дорожній технікум. До повномасштабної війни працював будівельником у Чернігові, а у листопаді 2022 року потрапив на військову службу до складу одного з підрозділів військової частини А4355. На посаді стрільця-снайпера чоловік мужньо боровся проти російських окупаційних військ, але, на жаль, 2 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині Марухно Микола загинув. Попрощалися з Захисником у Чернігові в Катерининській церкві, поховавши його на кладовищі «Яцево».

Солдат Топор Роман Сергійович народився 17 січня 1994 року у Бахмачі, де закінчив місцеву гімназію. Вищу освіту здобув у Національному університеті «Чернігівська політехніка», останнім часом працював менеджером в одному з готельних комплексів Києва. З початком повномасштабної війни чоловік не лишився осторонь та вирішив добровільно долучитися до лав Збройних Сил України. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А0284 на посаді гранатометника, віддано борючись за вільне майбутнє українського народу. На жаль, 19 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині Топор Роман загинув. Попрощалися з воїном в його рідному місті, поховавши на місцевому кладовищі.