Загиблі герої Чернігівщини: Булка Олексій. Костюк Олександр

Солдат Олексій Булка, позивний Буш, загинув 10 березня 2023 року під час оборони міста Бахмут на Донеччині. Життя воїна обірвав ворожий артилерійський обстріл. Захиснику було 35 років.

Олексій народився і жив у селі Тарасів Чернігівської області. Навчався у Білейківській загальноосвітній школі та в Остерському будівельному коледжі. Потім закінчив Сумський національний аграрний університет за спеціальністю «Промислове і цивільне будівництво». Працював майстром широкого профілю, займався виготовленням виробів із дерева. Тримав маленьку пасіку. Дуже любив котів. Завжди був душею компанії і міг організувати будь-яке свято.

Під час повномасштабного вторгнення став на захист України у лавах ЗСУ. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді.

«Льоша був мені не просто дядьком, він був мені братом. Ми все життя йшли з ним нога в ногу. Підтримували й оберігали один одного. У нас різниця у віці три роки. Ми скрізь були разом і ніхто не міг повірити, що Льоша мій дядько, нас всі сприймали, як братів. Льоша не був воїном, він був великим майстром, він міг би багато чого збудувати і принести користь людям, але обрав інший шлях», – розповів племінник загиблого Василь.

Поховали Буша у рідному селі.

Вдома на захисника чекали наречена, батько, дві сестри, брат і племінники.

Вони віддали життя за вільне та незалежне майбутнє українського народу. 29 березня в Катерининській церкві Чернігова провели в останню путь Олександра та Дмитра Костюків. Батько та син удвох боронили країну від ворога, нажаль, разом і загинули.  

20 березня батько і син Костюки виконували бойове завдання поблизу Білогорівки, що на Луганщині. З самого ранку противник обстрілював позиції та намагався штурмом заволодіти ними. Попри значну чисельну перевагу ворога, вони билися до останнього… Олександр встиг передати по радіостанції «Нас беруть!», чим дав сигнал для побратимів висунутися на підкріплення. Зрештою позицію було відбито, ворог був частково знищений і змушений відступити, але самі Костюки у тому бою, через інтенсивний артилерійський обстріл ворога, загинули. Вже розуміючи, що живими вони скоріш за все не вийдуть, проявили мужність та характер і залишилися обороняти позицію до кінця.

КОСТЮК Олександр Михайлович народився 12 червня 1981 року. Закінчив школу №21 у місті Чернігів. Після школи навчався в Дігтярівському професійному училищі, де здобув професію водія.

Строкову військову службу проходив в місті Києві.

Після служби одружився, згодом в родині народився син Дмитро.

Працював водієм громадського транспорту в місті Чернігові та на заміському транспорті за маршрутом Чернігів – Київ.

10 років розвозив хліб від пекарні «Булочка». Їздив за кордон в Фінляндію, Польщу, Естонію.

Перед початком широкомасштабного вторгнення рф на територію України, Олександр Михайлович, працював на СТО в місті Чернігові.

24 лютого 2022 року разом з сином долучився до лав Збройних Сил України.

Брав участь в боях за оборону міста Чернігова.

На жаль, Олександр Михайлович, загинув 20 березня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Богданівка, Сєверодонецького району, Донецької області.

Провели в останній путь та поховали Героя 29 березня 2023 року на малій Батьківщині в місті Чернігів.