Загиблі герої Чернігівщини: Грищенко Станіслав. Мельник Андрій.

Грищенко Станіслав Валерійович народився 9 лютого 1988 року у селі Лукнів. Навчався у місцевій школі. Товариський, добрий хлопець…

У 2006-2007 роках Грищенко Станіслав проходив строкову службу у Збройних Силах України.

Станіслав Валерійович разом зі своєю сім'єю проживав у селі Обтове на Кролевеччині.

У серпні 2022 року Станіслав Валерійович Грищенко був призваний на військову службу по загальній мобілізації. Одразу ж став на захист своєї родини та Батьківщини.

Станіслав намагався постійно підтримувати зв’язок із найдорожчими людьми, телефонував за будь-якої можливості. Але остання розмова була дуже короткою, адже у районі Бахмута тривали страшні обстріли. «Швидко промовив «Люблю, цілую…». І попрощалися…», – згадує останні слова сина мати Жанна Володимирівна.

Наступного дня за спогадами побратимів Станіслав Грищенко вивіз із поля бою поранених хлопців. І знов повернувся у самісіньке пекло. На жаль, ворог обірвав життя нашого мужнього захисника.

Відданий військовій присязі, вірний українському народові, Станіслав Валерійович Грищенко загинув 15 квітня 2023 року у районі Бахмута Донецької області.

Поховали Героя у селі Лукнів Коропської громади.

У мужнього воїна залишилися мама, дружина, 6-річний синок. У рідному селі захиснику відкрито меморіальну дошку.

Грищенко Станіслав Валерійович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). 

Народився Мельник Андрій Дмитрович 16 жовтня 1984 року у селі Поліське Коропського району (нині Коропська селищна територіальна громада).

Навчався у Козятинському технікумі, отримав кваліфікацію помічника машиніста.
Під час строкової служби в армії служив розвідником.
Пізніше переїхав із сім'єю до Ніжина. Працював збірником-зварювальником сейфів.
У серпні 2014 року був призваний до армії. Служив у 81-й окремій аеромобільній бригаді. Проходив навчання у м. Костянтинівка на Донеччині. Після нього  виконував бойові завдання у с. Водяне. Брав безпосередню участь у боях за аеропорт «Донецьк».
Загинув 18 березня 2022 року в с. Олишівка Чернігівської області.
У захисника залишилися дружина, син і донька.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 24 квітня 2024 року № 249 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).