Загиблі герої Чернігівщини: Ільчишин Олександр. Уткін Олександр. Шумейко Олександр. Смецький Ярослав
З 18 березня по 19 травня 2014 року служив стрільцем відділення охорони Менського районного військового комісаріату.
З 19 травня 2014 року — солдат, кулеметник мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу 41-го батальйону територіальної оборони «Чернігів-2».
Брав участь у визволенні Слов’янська, Красного Лиману та Попасної.
9 серпня 2014 року отримав важке поранення внаслідок підриву на міні бронемашини.
Проходив лікування у Харківському госпіталі, травматологічному відділенні Київського шпиталю. Згодом був направлений на реабілітацію в Ірпінський госпіталь Київської області.
2 вересня 2014 року, після складної операції, впав у кому.
Помер 24 серпня 2016 року, не приходячи до свідомості, вдома, у місті Мена.
Похований у місті Мена Чернігівської області.
Указом Президента України № 363/2017 від 14 листопада 2017 року, "за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Присвоєно звання "Почесний громадянин Менського району".
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 8, ряд 10, місце 40.
Олександр Анатолійович Уткін народився 7 листопада 1970 року у селі Подище Прилуцького району. Середню освіту отримав у Чернігівському інтернаті. За місцем проживання був зареєстрований у місті Кролевець, що на Сумщині. Працював на Чорнобильській АЕС у місті Славутичі Київської області.
Старший розвідник, сержант 3-го відділення 2-го взводу резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України Олександр Анатолійович був мобілізований добровольцем 16 червня 2014 року. Він був зарахований до списків особового складу частини 3027 села Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.
Олександр Уткін загинув 20 серпня 2014 року під час бою біля міста Іловайськ Донецької області.
Похований солдат у селі Киселівка Менського району Чернігівської області за місцем проживання рідної сестри.
Указом Президента України №892 від 27 листопада 2014 року «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 3, місце 12.
У пам’ять про Олександра Уткіна в травні 2015 року в центрі села Киселівка та в грудні 2015 року на будівлі Чернігівської загальноосвітньої школи-інтернат встановлені меморіальні дошки. На честь Олександра Уткіна та загиблих земляків у серпні 2017 року встановлена пам’ятна дошка на Алеї Героїв.
Олександру Уткіну присвоєне звання «Почесний громадянин Менського району». У 2018 році нагороджений Відзнакою Президента України "За участь в антитерористичній операції" (посмертно).
Рядовий військової частини 2403, народився 24 вересня 1982 року в с. Митчинка Бахмацького району Чернігівської обл., українець. У 2000 році закінчив навчання у Киселівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів.
У 2007 році одружився та виїхав на проживання в АР Крим м. Щолкіно, в 2013 році розлучився. Дітей не мав.
У березні 2014 року приїхав до с. Киселівка Менського району, де проживав у помешканні дідуся. Їздив на заробітки в м. Київ, зареєстрований за місцем проживання не був.
Мобілізований 11.02.2015 року Менським РВК, направлений у м. Рівне для навчань та бойового злагодження в учбову частину.
Шумейку Олександру Вікторовичу надають військове звання «рядовий», призначають на посаду «номер обслуги протитанкового артилерійського розрахунку ІІ взводу роти вогневої підтримки» в/ч п/п В 2304.
Військова частина направлена в район м. Горлівки Донецької області для участі у бойових діях.
Шумейко Олександр Вікторович героїчно загинув 03 серпня 2015 року під час вогневого зіткнення з противником в умовах двостороннього вогневого контакту, яке тривало з 23-00 години до 23 години 50 хвилин в районі м. Горлівка.
Смерть настала від розриву 82-міліметрової міни.
Згідно Указу Президента України № 553 від 22 вересня 2015 року «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Шумейка Олександра Вікторовича нагороджено орденом “За мужність” III ступеня (посмертно). Олександру Шумейку також присвоєне звання «Почесний громадянин Менського району». У 2018 році нагороджений Відзнакою Президента України "За участь в антитерористичній операції" (посмертно).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 8, місце 19.
У Киселівці Менського району 9 травня біля пам’ятника загиблим у Другій світовій війні відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на честь загиблого — учасника антитерористичної операції, який загинув 3 серпня 2015 року захищаючи територіальну цілісність та незалежність України, Олександра Шумейка.
Працював бухгалтером У ПрАТ"Корпорація "Інтерагросистема". Згодом головним бухгалтером у ТОВ "МЕНА -ДОЗ", ТОВ "Мена-Авангард".
Його згадують як дуже порядну, чесну, добру та комунікабельну людину. Понад усе Ярослав любив свою родину.
З початком подій 24 лютого долучився до лав ЗСУ. З 11 квітня служив у роті охорони першого відділення Корюківського райвійськкомату. А з 23 травня став стрільцем- помічником гранатометника у військовій частині А0693.
21 жовтня загинув біля населеного пункту Білогорівка на Донеччині, виконуючи бойове завдання. Без батька залишились донька і син, без чоловіка дружина, без сина батьки…
Коментарі
Дописати коментар