Загиблі герої Чернігівщини: Тодоров Олексій. Петровський Сергій, Хвостик Сергій. Куценко В'ячеслав. Нагорний Євгеній. Смущенко Ігор

 Тодоров Олексій Сергійович (25.05.1988-17.05.2023)

Сергій Миколайович Петровський мешканець с. Бірківка. Народився 03.12.1981 року. Тут пройшло дитинство, закінчив школу. Після початку повномасштабної війни пішов захищати рідну землю. від російських окупантів. Виконуючи бойове завдання, вірний військовій присязі та Українському народові, захищаючи територіальну цілісність, недоторканість та незалежність України, виявивши стійкість та мужність у бою за Батьківщину, загинув  22 травня 2023 року поблизу населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області. Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно). 

Хвостик Сергій Анатолійович (22.06.1976 -04.06.2023).

Сергій Анатолійович Хвостик народився у м.Мена. Закінчив ЗОШ ім.Шевченка. Жив з родиною у рідному місті.

З перших днів війни пішов обороняти Україну. Спершу в загоні тероборони, згодом долучився до лав ЗСУ. Вогнеметник І вогнеметного відділення взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини А 4674 прибув з військової частини А 4008 призваний Менським РТЦК та СП в Чернігівській області 07.04.2022. Помер у м.Катеринівка Дніпропетровської області 04.06.2023.

Куценко В'ячеслав Володимирович

Народився у с. Величківка 01.03.1980. Тут закінчив школу.

Куценко В’ячеслав проживав в м. Українка, тут створив сім’ю і працював.

Залишились дружина і донька…

Боротьба за Україну  Героя розпочалась з 17 січня 2023 року і закінчилась назавжди 4 червня 2023-го.

Воїн загинув в Донецькій області під час виконання обов’язків військової служби при захисті Батьківщини.

В'ячеслав Куценко, виконуючи бойове завдання, захищаючи територіальну цілісність, недоторканість та незалежність України, загинув 4 червня поблизу населеного пункту Сторожеве Волноваського району Донецької області.

Євгеній Володимирович Нагорний народився  27 жовтня 1985 року в с. Киселівка, де і закінчив школу. Разом з мамою, братами та сестрою проживав у селі Волосківці, звідки і був мобілізований на захист Вітчизни 11 лютого 2023 року. Ще не встиг створити власну родину,  не судилося...

Навідник першого відділення окремого кулеметного взводу військової частини А4863 16 червня 2023 року у бою за Батьківщину виявивши стійкість та мужність загинув, отримавши поранення несумісні з життям.

Ігор Васильович Смущенко народився 13 вересня 1979 року. Проживав у селі Волосківці Менської громади. Тут закінчив школу. Протягом 1997-1999 років проходив строкову військову службу, а у 2014-му вперше долучився до захисту Батьківщини. Того ж року взяв безпосередню участь в антитерористичній операції на сході держави.

У перший день повномасштабної війни чоловік вдруге долучився до лав ЗС України. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А1815. 

Виконуючи бойове завдання, вірний військовій присязі та Українському народові, захищаючи Україну, виявивши стійкість та мужність у бою за Батьківщину, молодший сержант Ігор Смущенко загинув 19 червня 2023 року в районі населеного пункту Сторожове Волноваського району Донецької області. Попрощалися з воїном 24 червня 2023 року у селі Волосківці, поховали на місцевому кладовищі. Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).