Загиблі герої Чернігівщини: Нешко Ігор. Назима Петро. Степанець Юрій. Назаренко Богдан
Нешко Ігор Володимирович
Народився 12 січня 1978 року у місті Чернігові. У 1993 році закінчив ЗОШ І-ІІІ ступенів № 12 міста Чернігова. У 1997 році закінчив Чернігівське музичне училище ім. Л. Ревуцького, а у 2001 році закінчив військовий інститут при Державному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «військовий музикант та диригент військового оркестру». Протягом шести років служив у Чернігівському військовому оркестрі в/ч Т 0500 Державної служби транспорту. Маючи досвід військової служби музикантом у 2010 році прийшов на прикордонну службу. Протягом 5 років проходив службу на посаді інспектора прикордонної служби відділу прикордонної служби «Добрянка». На передовій перебував з червня 2015 року. У складі комендатури І. Нешко обіймав посаду розвідника-гранатометника. Загинув 8 листопада 2015 року внаслідок аварії автомобіля «Кугуар», яким прикордонний наряд направлявся у контрольний пункт «Георгіївка» для несення служби. Трагедія сталася у районі селища Курахівка Селідівського району Донецької області.
Похований у місті Чернігові.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 9, місце 33.
24 липня 2015 року за зразкове виконання бойових завдань в зоні АТО нагороджений відомчою медаллю «105-й Ризький орденів Червоного Прапора та Червоної Зірки прикордонний загін».
6 жовтня 2015 року наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 927 нагороджений нагрудним знаком "За мужність в охороні державного кордону".
Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).
Спілкою ветеранів АТО та силових структур України «Щит Батьківщини» нагороджений медаллю «За оборону Донбасу» (посмертно).
Спілкою ветеранів АТО та силових структур України «Щит Батьківщини» нагороджений медаллю «За службу на Донбасі» І ступеня (посмертно).
8 листопада 2016 року на будівлі Чернігівської загальноосвітньої спеціалізованої школи фізико-математичного профілю №12 урочисто відкрито та освячено меморіальну дошку на честь Ігоря Нешка.
2 жовтня 2017 року на будівлі Чернігівського музичного коледжу ім. Левка Ревуцького урочисто відкрито меморіальну дошку на честь Ігоря Нешка та Володимира Близнюка; крім того, у пам’ять про випускників навчального закладу, які загинули захищаючи свободу і незалежність України в зоні АТО, у його приміщенні встановлено меморіальний стенд.
Народився 28 серпня 1966 року у селі Дроздовиця Городнянського району Чернігівської області. У 1983 році закінчив Дроздовицьку середню школу Городнянського району, Після проходження строкової служби працював на телевізійному заводі «Агат» у місті Городні. Освіта вища. Мобілізований до лав Збройних Сил України 28 серпня 2015 року. Старший лейтенант, командир взводу зв’язку ЦЗКП польового зв’язку військової частини В 4533 (57-а мотопіхотна бригада, м. Кіровоград). Помер 28 грудня 2015 року у лікарні міста Дзержинська Донецької області.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 8, ряд 4, місце 7.
Похований у селі Дроздовиця Городнянського району Чернігівської області.
Степанець Юрій Вікторович – старший механік-водій бойової машини піхоти (БМП) 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, сержант.
Народився 3 листопада 1980 року в місті Бердичів Житомирської області. Мешкав у місті Чернігів. Закінчив загальноосвітню школу №2 міста Чернігова, у 1999 році – професійно-технічне училище №6 міста Чернігів (нині – Чернігівський професійний ліцей деревообробної промисловості) за спеціальністю «столяр».
З 1999 року до початку 2000-х років проходив строкову військову службу на посаді розвідника розвідувальної роти 95-ї окремої аеромобільної бригади Аеромобільних військ Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0281, місто Житомир).
Після армії працював столяром у будівельній корпорації «Укртрансбуд» (місто Чернігів).
У січні 2015 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив старшим механіком-водієм бойової машини піхоти (БМП) 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина польова пошта В2304).
З 2015 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Ніс службу в районі міста Дзержинськ (з 2016 року – Торецьк) Донецької області.
11 лютого 2016 року Юрій Степанець помер від серцевого нападу, перебуваючи у відпустці у місті Чернігів.
13 лютого 2016 року похований на кладовищі «Яцево» у місті Чернігів.
Нагороджений медалями.
Народився 4 грудня 1982 року у селищі Сосниця Чернігівської області. Закінчив Сосницьку гімназію ім. О.П.Довженка в 1998 році, у 2001 році - з відзнакою Сосницький сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку, в 2005 році завершив здобуття вищої освіти в Чернігівському регіональному інституті економіки і управління. З 2001 по 2003 роки проходив строкову військову службу у лавах Збройних Сил України. У 2003 році був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України. До 2008 року працював дільничним в Сосницькому РВ УМВС України в Чернігівській області. 30 квітня 2015 року призваний по мобілізації до лав ЗСУ. Рядовий, водій відділення управління взводу управління командира гаубичної самохідної артилерійської батареї військової частини В 1688 (селище Гончарівське Чернігівського району). Помер 15 березня 2016 року під час виконання службових обов'язків у районі міста Волноваха Донецької області.
Похований у селищі Сосниця Чернігівської області.
Коментарі
Дописати коментар