Зробити неможливе: пекарня Роберта Мнацаканова у Куликівці

Приватний підприємець Роберт Мнацаканов на сьогодні єдиний у Куликівському районі займається випіканням хліба. 

Коли у 90-х роках припинив діяльність Куликівський хлібозавод, ринок району «заполонив» київський, ніжинський, чернігівський хліб. Продукція цих виробників не завжди доходила свіжою до жителів віддалених сіл, адже хлібобулочні вироби мають обмежений термін реалізації. А в багатьох людей лишилася ностальгія за духмяними гарячими буханцями-«кирпичиками» місцевого виробництва. Сьогодні їх смаки повністю задовольняють вироби невеликої місцевої пекарні, що розташувалася у колишній їдальні Куликівського райагротехсервісу. Це приміщення орендує Роберт Мнацаканов. Тепер там завжди стоїть неповторний запах свіжовипеченого хліба.
А починав бізнес Роберт Олексійович майже з нуля у вересні 2005 року, розраховуючи на власні сипи та підтримку служби зайнятості. На той час пекарська справа була для нього не нова. Потрібного досвіду він набув, працюючи у міні-пекарні фірми «Славія», що колись діяла в їдальні райагротехсервісу. 
«Бути пекарем зможе не кожна людина, - говорить підприємець. Цю професію треба любити й мати певні, знання та навички. Це постійна нелегка праця і водночас задоволення, коли бачиш плоди своєї діяльності. З іншого боку, випікати хліб вигідно, адже покупець на нього завжди знайдеться».
Спочатку в його міні-пекарні випікали по 300 буханців хліба щодня. Поступово виробничі потужності нарощувались, і тепер випікають 1200-1300 хлібин за зміну. В асортименті: хліб чорний і білий подовий, батони нарізні, декілька видів здобних булок. Його продукцію добре знають споживачі, які цінують насамперед її якість. У міні-пекарні працює дві печі, на черзі - встановлення ще однієї
Вести бізнес підприємцю допомагають усі члени його родини. І хоча робота забирає багато зусиль та часу, але все ж таки приносить прибуток.

Кожного дня о шостій годині ранку машини зі свіжовипеченою продукцією вирушають до споживачів майже в усі населені пункти району, де хлібобулочні вироби завжди охоче розбирають. Торгують ними й у малих селах - таких, наприклад, як Уборки, Глузди, Кошарище. У Куликівці продукцію міні-пекарні Роберта Мнацаканова можна придбати у районній лікарні та за місцем виготовлення. В магазині, що при пекарні, хліб дешевший - там на всі вироби діють знижки.
Власна справа Роберта Олексійовича є успішною й поступово розвивається. 
У пекарні працює невеликий, але стабільний колектив. Люди регулярно отримують заробітну плату, розміром її задоволені. З великою шаною Роберт Олексійович називає імена пекарів Миколи Тарасенка та Олександра Кислого, робітниці Валентини Хоменко, водія Сергія Шлюшенкова та інших. Разом вони роблять добру справу - задовольняють потреби покупців району в найголовнішому продукті харчування - хлібі. Недарма ж народна мудрість стверджує: хліб - усьому голова.
На запитання, що потрібно, аби випечений хліб був запашним, смачним і поживним, Роберт Олексійович відповідає: «Пекар має вкладати у кожний буханець не тільки свої знання та вміння, але й часточку душі, теплоту рук, любов серця».

У березні 2022 року куликівський напрямок став транзитним евакуаційним з оточеного Чернігова. За таких обставин Куликівка та навколишні села стали тимчасовим або постійним прихистком для численних переселенців. Обірваними були і шляхи постачання харчових продуктів. Раніше ж возили хліб з Чернігова чи Києва. Відтак основне навантаження припало на до того непримітну місцеву пекарню.

Добова потужність пекарні збільшилась у 6 разів і склала 3 тисячі хлібин. Печі не витримували навантаження і виходили з ладу, а люди ж працювали цілодобово. Хліб розвозили у села Куликівської, Чернігівської громад, а до

Городнянської ТГ переправляли на човнах.

«Спільне горе об’єднало людей, згуртувало. Якщо ламалась техніка, у короткий строк знаходили запчастини і ремонтували», - говорить власник пекарні Роберт Мнацаканов.