Загиблі герої Чернігівщини: Зеленько Сергій. Бобок Володимир. Пруцаков Володимир

23 липня 2023 року на Чернігівщині в останню путь провели старшого солдата Зеленька Сергія. 

Старший солдат Зеленько Сергій Миколайович народився 22 серпня 1986 року в селі Монастирище на Прилуччині. Тут і проживав до повномасштабної війни, але після подій 24 лютого минулого року долучився до лав оборонців України. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А4863 на посаді командира стрілецького відділення. Загинув 18 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. Попрощалися з воїном в Ічні, поховали на малій батьківщині.

27 лютого 2023 на Чернігівщині в останню путь провели капітана Володимира Бобка, який загинув у бою на Донеччині. 

Володимир Бобок народився 30 березня 1974 року у селі Мрин, Ніжинського району. Там ріс, навчався та проживав.Чоловік працював зв’язківцем на підприємстві ВУПЗГ (Виробниче управління підземного зберігання газу, — ред.).

До початку повномасштабної війни Володимир уклав контракт та служив у лавах Збройних Сил України.

З 24 лютого 2022 року перебував у складі військової частини А7329 на посаді командира стрілецької роти. Обороняв територію Ніжина, Чернігова та прикордонних територій області. Потім вирушив на захист східних кордонів держави.

30 грудня 2022 року під час виконання чергового бойового завдання поблизу селища Підгородне на Донеччині Володимир загинув. Але залишились його поезії, написані в окопі...

Попрощалися з воїном у його рідному селі та поховали його на місцевому кладовищі.

Солдат Володимир Пруцаков народився 31 липня 1994 року в місті Світловодськ Кіровоградської області. Згодом разом з родиною переїхав у Семенівку на Чернігівщині. Тут у 2012 році закінчив місцеву школу №1, а потім вступив до Національного університету «Чернігівська політехніка». У 2014 році закінчив Київське регіональне вище професійне училище будівництва, де опанував спеціальність "слюсар з ремонту автомобілів; рихтувальних кузовів".

Протягом 2013-2016 років Володимир працював на приватному підприємстві «Семенівська мануфактура», після чого до 2022 року був на заробітках за кордоном. У вересні 2022 року чоловік повернувся в Україну, аби стати на захист її територіальної цілісності та недоторканості. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А3488 на посаді стрільця-санітара.

На жаль, 14 червня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині Володимир загинув. Попрощалися з воїном у Семенівці, поховали на місцевому кладовищі. Вдома у нього залишилась мати.

Нагороджений Орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).