Загиблі герої Чернігівщини: Висоцький Павло. Баширов Тахір. Таценко Олександр. Ткаченко Руслан. Белокуров Олександр

Висоцький Павло Миколайович – заступник командира бойової машини – навідник-оператор 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, сержант.

Народився 11 вересня 1981 року в селі Рибинськ Корюківського району Чернігівської області. У 1997 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи села Рибинськ. Працював різноробочим на Рибинському деревообробному заводі.

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.

Після армії поїхав у Київ. Мешкав у Святошинському районі міста Києва. Працював обробником скла на Київському скляному заводі.

29 березня 2014 року мобілізований Святошинським районним військовим комісаріатом міста Києва до лав Збройних Сил України. Служив заступником командира бойової машини – навідником-оператором 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А2167, місто Біла Церква Київської області).

З травня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

9 липня 2014 року близько 21.30 сержант Висоцький загинув в бойовій машині піхоти (БМП-2) внаслідок спрацювання вибухового пристрою встановленого на дорозі на маршруті руху колони військової техніки, 6 кілометрів південніше села Дмитрівка Шахтарського району Донецької області. Разом з ним також загинув молодший сержант Олег Мосійчук, 29 липня від отриманих поранень у шпиталі помер солдат Віталій Підлубний.

13 липня 2014 року похований на Міському кладовищі «Берковець» у Києві.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (29.09.2014; посмертно).

Залишилися дружина, донька та син.

2 березня 2016 року у селі Рибинськ біля меморіалу Героям другої світової війни Павлу Висоцькому відкрито меморіальну дошку.

Баширов Тахір Тахірович – військовослужбовець 1-ї окремої гвардійської танкової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат.

Народився 25 лютого 1985 року в місті Ніжин Чернігівської області. Закінчив 9 класів загальноосвітньої школи №15 міста Ніжина у 2001 році та Ніжинський професійний аграрний ліцей за спеціальністю «тракторист-машиніст».

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Служив водієм 2-ї автомобільної роти 51-го окремого автомобільного батальйону Командування сил підтримки Збройних Сил України (з 2010 року – Тил Збройних Сил України) (військова частина А1901, місто Київ).

Після армії працював у Києві та Ніжині.

28 серпня 2014 року як доброволець мобілізований Ніжинсько-Куликівським об’єднаним військовим комісаріатом до лав Збройних Сил України. Служив у 1-й окремій гвардійській танковій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1815, селище міського типу Гончарівське Чернігівського району Чернігівської області).

З осені-зими 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

25 січня 2015 року танк, який переганяв солдат Баширов, підірвався на вибуховому пристрої поблизу міста Авдіївка Донецької області у районі Донецького аеропорту. Військовослужбовцю розірвало ноги, він помер від крововтрати. У танку солдат Баширов був сам, йому нікому було надати першу медичну допомогу.

29 січня 2015 року похований на кладовищі мікрорайону Гуньки міста Ніжин Чернігівської області.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (16.01.2016; посмертно).

Залишилися батьки, сестра, дружина, син та донька.

У 2015 році у місті Ніжин на будівлі загальноосвітньої школи №15 (вулиця Об’їжджа, 123), де навчався Тахір Баширов, йому відкрито меморіальну дошку.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 6, місце 39.

Таценко Олександр Іванович

Народився 16 жовтня 1982 року у селі Карпилівка Срібнянського району Чернігівської області. Після закінчення Карпилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів проходив військову службу у лавах ЗСУ. З 2002 року працював механізатором у СТОВ « Батьківщина» у рідному селі. Мобілізований до лав Збройних Сил України 14 серпня 2014 року. Старший навідник мінометної батареї військової частини В 0095 (28-а окрема механізована бригада). Загинув 26 січня 2015 року у районі міста Донецька. Похований у селі Карпилівка Срібнянського району Чернігівської області.

Указом Президента України № 311 від 4 червня 2015 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 7, місце 37.

Ткаченко Руслан Андрійович

Народився 30 липня 1993 року у місті Ніжині Чернігівської області. Закінчив ніжинську ЗОШ І-ІІІ ступенів № 10. Строкову військову службу проходив у військовій частині А 2320, 36-а окрема бригада берегової оборони (селище Перевальне Сімферопольського району, АР Крим). Призваний по мобілізації до лав Збройних Сил України 3 серпня 2014 року. Військову службу проходив у складі 128-ї окремої гвардійської гірсько-піхотної бригади. Загинув 25 січня 2015 року внаслідок підриву на міні у районі міста Дебальцеве Донецької області. Похований у місті Ніжині Чернігівської області.

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 6, місце 38.

Белокуров Олександр Сергійович

Народився 4 червня 1985 року у місті Чита (Російська Федерація). У 2002 році закінчив ЗОШ І-ІІІ ступенів № 8 міста Чернігова. У 2002— 2007 роках заочно навчався у Луганському університеті внутрішніх справ. З 2003 по 2005 роки проходив строкову військову службу у лавах Збройних Сил України. У вересні 2005 року був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України. Службу проходив у місті Києві. У жовтні 2010 року звільнився за власним бажанням.  Протягом 2010-2013 років працював у банківських установах міста Києва. Зарахований на військову службу за контрактом до 95-ї аеромобільної бригади (м. Житомир) 27 вересня 2013 року. Сержант, командир відділення інженерно-саперного взводу. Загинув 26 січня 2015 року у ході бою біля селища Спартак (район Донецького аеропорту) Ясинуватського району Донецької області. Похований у місті Чернігові.

Указом Президента України № 282 від 23 травня 2015 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).