Загиблі герої Чернігівщини: Тригуб Сергій. Подрез Олександр. Касяненко Ігор. Панаско Віктор

Старший солдат Сергій Тригуб народився 24 жовтня 1992 року у Новгород-Сіверському. Закінчив місцеву загальноосвітню школу № 2. Навчався у Шосткинському училищі №19 за спеціальністю "столяр, верстатник".

Протягом 2011-2012 років проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Після повернення з армії працював водієм на Новгород-Сіверському заводі будматеріалів, потім працював в приватному акціонерному товаристві "Новгород-Сіверський сирзавод".

З часом разом з родиною переїхав до міста Дніпро, де працював охоронцем.

Після початку повномасштабної війни чоловік повернувся до рідного міста та долучився до оборонців Батьківщини.

Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А3010.

11 травня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині Сергій загинув. Попрощалися з воїном на його малій батьківщині. Поховали бійця на місцевому кладовищі.

Солдат Олександр Подрез народився 14 жовтня 1981 року в Дніпропетровську (нині — місто Дніпро), а у 2000 році разом з родиною переїхав до села Малківка на Прилуччину. До 2014 року працював різноробом, а потім вирішив долучитися до лав ЗС України. Брав участь в антитерористичній операції на сході України, після чого повернувся до цивільного життя.

З першого дня повномасштабного вторгнення Олександр пішов служити у складі підрозділу військової частини А7330 на посаді навідника.

11 травня 2023 року під час виконання боїв поблизу одного з населених пунктів Луганщини Олександр загинув.

Попрощалися з воїном у Прилуках в Соборі Пресвятої Богородиці. Поховали Олександра на кладовищі рідного села.

Старший солдат Ігор Касяненко народився 10 травня 1991 року у селі Полова на Прилуччині. Закінчив Сухополов'янську загальноосвітню школу I-III ступенів. Потім навчався в Дігтярівському професійно-технічному училищі за спеціальністю "тракторист-машиніст".

Проходив строкову військову службу, потім працював на різних посадах в ТОВ "Агрікор-Холдинг".

Вперше до оборонців України Ігор долучився у липні 2014 році та протягом двох років стояв на захисті східних кордонів нашої держави. Демобілізувавшись, повернувся на роботу до ТОВ "Агрікор-Холдинг".

У листопаді 2022 року чоловік повернувся на службу у складі підрозділу військової частини А4165. Служив на посаді навідника.

11 травня на Луганщині Ігор потрапив під російський артилерійський обстріл, отримав поранення, які виявилися несумісними з життя.

Попрощалися з воїном у його рідному селі, поховавши на місцевому кладовищі.

У Києві, на Майдані Незалежності 10 травня попрощалися з військовослужбовцем і сотником Майдану — “Іранцем”. 6 травня в боях за Бахмут загинув чернігівець Віктор Панаско. Йому було 33 роки, він молодший сержант 67 окремої механізованої бригади, повідомила заступниця командира 67 ОМБр Діана Виноградова.

"Зараз для нас це дійсно втрата, дуже болюча втрата, яка мотивує нас бити окупанта ще лютіше, бити окупанта всюди де зустрінемо і, власне, так він нас знову і мотивує", — сказала Діана Виноградова.

Віктор Панаско під час Революції Гідності очолив сотню на Майдані, після початку військової агресії Росії проти України, воював на Донбасі.

Він учасник першого бою під Словʼянськом у квітні 2014 року. Того ж року Віктора Панаско засудили до 15 років ув'язнення. Відбував покарання до 2022 року, після початку повномасштабної агресії РФ проти України, "Іранця" амністував Президент України, і він вирушив на фронт. З того часу військовий весь час перебував на лінії зіткнення.

Попрощатися із загиблим прийшли побратими і друзі.

"Вірний до кінця. З початку війни на передовій, в перших рядах. Це чудовий був воїн, який все своє життя боровся за Україну і віддав за неї своє життя, як він і хотів. Колись казав, ще в 2014 році: «Краще померти в бою за України, чим на пенсії». Шкода. Гинуть, кращі»", — сказав побратим Віталій Прийменко.