Маловідома Чернігівщина: Церква Різдва Христового у Борзні

 Церква Різдва Христового у Борзні збудована у 1785 – 1788 рр. Спочатку вона була дерев’яною, але у 1811 р. згоріла під час пожежі. На початку ХІХ ст. її відновили, але побудували вже із цегли. У 1825 р. в церкві прибудовано південний вівтар – Всіх Святих, а у 1830 р. північний вівтар – Різдва Богородиці. Таким чином, вона з однонефної стала трьохнефною. У 1904 – 1905 роках споруду церкви Різдва Христового було розширено у західній частині та надбудовано у висоту.

Архітектура існуючої церкви була створена у формах неоросійського, або візантійського стилю з відповідною пластикою фасадів, архітектурних деталей та формою бані.

Тепер, на превеликий жаль, церква знаходиться у занедбаному стані. Але відродження старих напівзруйнованих храмів не оминуло й цю церкву у Борзні. Фахівці «Укрреставрації» у співпраці зі Спілкою художників відновлюють втрачену святиню.

Комплексу робіт зі створення іконостасів для храму Різдва Христового передували великі пошукові роботи науковців «УкрНДІпроектреставрації» щодо відповідності нового іконостасу зразкам, які були характерні для будівництва храмів XVIII – початку XX ст.

Інтер’єри храму вирішені у суворо лаконічному стилі, тому стилістика архітектурного опорядження, зокрема іконостасу, трактується аналогічно з архітектурою храму, тим більше, що історичних матеріалів про архітектуру іконостасу не знайдено, а первісне опорядження церкви кінця XVIII – початку XІX ст. зазнало втрат – по-перше, внаслідок перебудови церкви, по-друге, через несприйнятні для сакральної споруди умови використання за радянських часів.

Враховуючи обмежені можливості та побажання парафії церкви Різдва Христового у Борзні, ікони в іконостасах розташували відповідно до схеми автентичного іконостасу борзнянської церкви. Опис цих іконостасів був складений архієпископом Чернігівським Філаретом Гумілевським в останній третині ХІХ ст. і відповідає українським традиціям, які походять ще від іконостасу Успенського собору Києво-Печерської Лаври. Адже він слугував взірцем для храмового опорядження протягом століть.

Відновлено три дерев’яні іконостаси в ім’я історичного існування трьох престолів: центральний двох’ярусний – Різдва Христового та одноярусні південний – Всіх Святих і північний – Різдва Богородиці. 

Вивчаючи стильові особливості іконостасу періодів середньовіччя, бароко чи класицизму, у традиціях яких був збудований той чи інший храм, фахівці пишуть ікони, які є наслідуванням сакрального мистецтва тих часів.

Художники М. Малишко та Д. Денісова мусили створити абсолютно нові ікони. Для відновлення іконостасу до церкви Різдва Христового у Борзні вони використали зразки багатьох православних храмів. Писали образи упродовж двох років за всіма канонами іконопису. Ікони виконувалися на липових дошках по левкасу олійними фарбами. Микола Малишко відзначав: «Я слідував тим канонам, яким більш як тисяча років, коли вони були створені у Візантії. Ті канони і зараз мають велику силу діяння на душу людини».

Джерело