Загиблі герої Чернігівщини: Кобченко Олег. Пилиповський Владислав. Лебедєв Андрій. Кошмал Сергій. Задорожній Віктор

 Кобченко Олег Олександрович

Народився 18 лютого 1983 року у місті Києві. У 2001 році закінчив київську ЗОШ І-ІІІ ступенів № 236. Професійно займався футболом. У 2003-2004 році проходив строкову військову службу у складі полку зв’язку у місті Житомирі. Після проходження військової служби працював у сфері ІТ-технологій. Мобілізований до лав Збройних Сил України 20 червня 2014 року. Солдат 1-го взводу, 7-ї роти, 3-го батальйону 30-ї окремої механізованої бригади. 15 лютого 2015 року отримав важке поранення обох ніг у бою під селищем Чорнухине Попаснянського району Луганської області. 16 лютого, разом із пораненими бійцями 128-ї бригади О. Кобченка вивозили до шпиталю, але колона потрапила у ворожу засідку. З того часу вважався зниклим безвісти. У березні 2015 року знайдений серед загиблих. Волонтери перевезли тіло до моргу м. Дніпропетровська. Похований у селі Ставиське Козелецького району Чернігівської області.

Указом Президента України № 473 від 13 серпня 2015 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 9, місце 26.

Пилиповський Владислав Олександрович

Народився 9 лютого 1992 року у селі Халимонове Бахмацького району Чернігівської області. У 2009 році закінчив Халимонівську ЗОШ І-ІІІ ступенів Бахмацького району. Після закінчення школи працював різноробочим у місцевому СТОВ імені Ватутіна. З квітня 2010 по квітень 2011 року проходив строкову військову службу у лавах ЗСУ у складі військової частини А1479 (м. Ічня Чернігівської області). 31 січня 2015 року призваний Бахмацьким райвійськкоматом до лав ЗСУ. Проходив військову службу у складі військової частини В 2304 (17-й окремий мотопіхотний батальйон «Кіровоград»). Проходив військову службу у районі села Зайцево Бахмутського (Артемівського) району Донецької області. Боєць розвідувального взводу. Мав 23 бойові виходи у тил ворога.

Указом Президента України від 6 вересня 2016 року № 386 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Лебедєв Андрій Володимирович

Народився 6 червня 1980 року у місті Ярославль (Росія). Закінчив Чернігівську ЗОШ І-ІІІ ступенів № 32, потім професійно-технічний заклад № 1 міста Чернігова за спеціальністю електрик високовольтних ліній. Строкову військову службу проходив в складі частини Національної гвардії України у місті Сімферополі (АР Крим), за військовою спеціальністю — кулеметник. Після служби в армії працював експедитором на складі керамічного посуду. У квітні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Рядовий, кулеметник 1-ї мотопіхотної роти 2-го мотопіхотного взводу 13-го мотопіхотного батальйону. З травня 2014 року перебував у зоні проведення АТО. У серпні 2014 року був нагороджений грамотою військового командування Збройних Сил. Загинув 29 січня 2015 року під час жорстоких боїв за місто Вуглегірськ Артемівського району Донецької області. У судовому порядку визнаний загиблим. Ідентифікований згідно даних аналізу ДНК у 2018 році. Похований у місті Чернігові.

Указом Президента України від 18 квітня 2019 року № 149 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) за особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, мужність і самовіддані дії, виявлені під час виконання службового обов'язку.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 9, місце 33.

Рішенням міської ради міста Чернігова присвоєно почесне звання "Захисник України – Герой Чернігова" (посмертно).

Кошмал Сергій Станіславович

Народився 14 січня 1989 року у селі Халимонове Бахмацького району Чернігівської області. У 1995 розпочав навчання в Халимонівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. З 3-го до 11-го класу навчався у Бахмацькій ЗОШ І-ІІІ ст. № 5, яку закінчив у 2006 році. Закінчив Бахмацьку районну школу мистецтв ім. А. Розумовського за класом фортепіано. Потім працював різноробочим у місті Києві. 3 вересня 2014 року був мобілізований до лав Збройних Сил України, проходив службу у 13-у мотопіхотному батальйоні. З квітня 2016 року вступив на військову службу за контрактом Молодший сержант, розвідник-кулеметник 58-ї окремої мотопіхотної бригади (м. Суми / Конотоп / Глухів). Загинув 16 червня 2016 року у бою з диверсійно-розвідувальною групою ворога у районі міста Авдіївка Донецької області.

Похований у селі Халимонове Бахмацького району Чернігівської області.

Указом Президента України № 330/2016 від 11 серпня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 8, ряд 1, місце 43.

У Бахмачі Чернігівської області на фасаді загальноосвітньої школи № 5 громада міста відкрила меморіальну дошку загиблому учаснику АТО Сергієві Кошмалу. 

Задорожній Віктор Володимирович

Народився 13 березня 1978 року у селі Ковтунівка Прилуцького району Чернігівської області. У 1993 році закінчив ЗОШ І-ІІІ ступенів у селі Дубовий Гай Прилуцького району. Потім навчався у Дігтярівському професійному училищі Срібнянського району, де здобув фах механізатора. 1 грудня 1996 року призваний до лав Збройних Сил України на строкову службу (в/ч Д-0050, 238-а окрема навчальна бригада, місто Мерефа Харківської області). З 26 травня 1997 року був переведений до в/ч Д-0140 (окремий аварійно-рятувальний загін спеціального призначення, місто Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області) на посаду командира відділення. Після проходження строкової служби тривалий час працював по найму у містах Санкт-Петербург та Москва. 

У лютому 2015 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у 53-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина В0927, міста Сєвєродонецьк/Лисичанськ Луганської області).

25 жовтня 2015 року молодший сержант Задорожній загинув від кульового поранення в районі села Кам’янка Ясинуватського району Донецької області. Тіло військовослужбовця знайшли на світанку у бліндажі.

31 жовтня 2015 року похований на кладовищі села Ковтунівка Прилуцького району Чернігівської області.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 7, місце 43.


Коментарі

Популярні публікації