Загиблі герої Чернігівщини: Смирнов Павло. Кобець Михайло. Сорока Юрій. Хрол Володимир. Пащенко Ігор

Смирнов Павло Юрійович

Народився 08 липня 1989 року у селі Полуботки Чернігівського району Чернігівської області. У 2006 році закінчив Халявинську ЗОШ І-ІІІ ступенів Чернігівського району. У 2012-2013 році проходив строкову військову службу. Працював бібліотекарем у ЗОШ І-ІІІ ступенів у с. Халявин Чернігівського району. 6 липня 2015 року вступив на військову службу за контрактом. Старший солдат, номер обслуги зенітно-кулеметного відділення військової частини А 3547 (м. Чернігів). У зоні АТО служив у складі в/ч В 0849 72-ої окремої механізованої бригади (м. Біла Церква Київської області). 22 квітня 2017 року отримав важкі поранення під час мінометного обстрілу спостережного пункту у районі селища Верхньоторецьке Ясинуватського району Донецької області. Був доставлений до військового шпиталю у місто Торецьк, де вночі помер. Похований у селі Полуботки Чернігівського району Чернігівської області.

Указом Президента України від 13 червня 2017 року № 161 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Рішенням міської ради міста Чернігова присвоєно почесне звання "Захисник України – Герой Чернігова" (посмертно).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 9, ряд 5, місце 30.

На фасаді Халявинської школи, де навчався Юрій, встановлено меморіальну дошку.

Кобець Михайло Олександрович - навідник 137-го окремого батальйону морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України, матрос.

Народився 23 червня 1995 року у селі Білошицька Слобода Корюківського району Чернігівської області. У 2012 році закінчив загальноосвітню школу села Рибинськ Корюківського району, у 2015 році - Щорське вище професійне училище лісового господарства (місто Сновськ Чернігівської області).

З 4 листопада 2015 року проходив строкову військову службу, з 18 листопада 2016 року - за контрактом у 137-му окремому батальйоні морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України (військова частина А3821, село Дачне Біляївського району Одеської області).

Брав участь в антитерористичній операції на сході України.

3 червня 2017 року матрос Кобець отримав важке поранення внаслідок артилерійського обстрілу російсько-терористичними угрупуваннями з реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град» позицій українських військових в районі села Чермалик Волноваського району Донецької області. Помер по дорозі до шпиталю від значної втрати крові.

7 червня 2017 року похований на кладовищі села Білошицька Слобода Корюківського району.

12 жовтня 2017 року в селі Рибинськ Корюківського району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Зелена, 35) та 17 листопада 2017 року в місті Сновськ Чернігівської області на фасаді будівлі Сновського вищого професійного училища лісового господарства (вулиця Бульварна, 5), де навчався Михайло Кобець, йому відкриті меморіальні дошки.

Залишились матір, вітчим та четверо братів.

Указом Президента України від 9 серпня 2017 року № 216 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 9, ряд 8, місце 25.

Сорока Юрій Васильович

Народився 04 листопада 1974 року у селі Гмирянка Ічнянського району Чернігівської області. З 1980 по 1989 рік навчався у Городнянській школі-інтернаті Чернігівської області. З 1989 по 1992 рік працював різноробочим у колгоспі у Гмирянці. З 1992 по 1994 рік проходив строкову військову службу у лавах ЗСУ. Після проходження строкової військової служби переїхав у село Озерне Веселівського району Запорізької області. Згодом, разом з сім’єю, проживав у селі Новокам’янка Каховського району Херсонської області, звідки пішов добровольцем на фронт у 2014 році. Солдат, командир відділення взводу технічного забезпечення військової частини В 2254 59-ї окремої мотопіхотної бригади. Загинув 11 червня 2017 року у районі села Кальчик Нікольського району (Маріупольський напрямок) Донецької області. Автомобіль, у якому перебував боєць потрапив під обстріл. Похований у селі Гмирянка Ічнянського району Чернігівської області.

Указом Президента України від 14 листопада 2017 року № 363 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 9, ряд 8, місце 36.

На будівлі Гмирянської загальноосвітньої школи встановлена меморіальна дошка.

Хрол Володимир Іванович

Народився 28 липня 1996 року у селі Волинка Сосницького району Чернігівської області. У 2012 році закінчив Волинківську ЗОШ І-ІІІ ступенів. У 2015 році — Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту за спеціальністю «Муляр, штукатур, облицювальник-плиточник». З 24 квітня 2015 по 15 липня 2016 року працював водієм швидкої допомоги Волинківської амбулаторії Сосницького району. 27 липня 2016 року зарахований на військову службу за контрактом до військової частини В 0934 (селище Десна Козелецького району Чернігівської області).

Старший стрілець-регулювальник 2-го комендантського відділення комендантського взводу в/ч В 6250 (92-а окрема механізована бригада). У зоні АТО перебував з вересня 2016 року. Загинув внаслідок нещасного випадку на воді 20 червня 2017 року у районі міста Курахове Мар’їнського району Донецької області.

Похований у селі Волинка Сосницького району Чернігівської області.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 9, ряд 9, місце 34.

У Соснівці освячено каплицю з меморіальною дошкою на честь героя Володимира Хрола.

Пащенко Ігор Іванович

Народився 06 березня 1974 року місті Чернігові. Закінчив 8 класів школи № 20 м. Чернігова, після чого вступив до ПТУ №13, де отримав фах «оператор гребенечесального обладнання», одразу після навчання, 1992 року був призваний на строкову службу, яку проходив у Києві, у роті охорони при Міністерстві Оборони. З 1994 року, працював спочатку за спеціальністю на Чернігівському камвольно-суконному комбінаті «Чексіл», потім охоронцем у київській компанії «Ельба Інвест». 28 серпня 2014 року був призваний за мобілізацією. Проходив навчання на Яворівському полігоні, після чого був доправлений до свого підрозділу та з 08 листопада 2014 року перебував у зоні АТО. Спочатку був перекинутий до Костянтинівки, а згодом – під Донецький аеропорт. Солдат, номер обслуги 3-го мінометного розрахунку 1-го взводу 3-ї мінометної батареї 3-го окремого аеромобільного батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади. У березні 2015 року 3-й батальйон офіційно передали до складу 81-ї окремої аеромобільної бригади. Отримав тяжку контузію під час боїв за селище Опитне Ясинуватського району Донецької області взимку 2015 року. Проходив лікування у військових шпиталях м. Харкова та Києва. Згодом у медичних закладах м. Чернігова. Помер 04 листопада 2017 року внаслідок тяжкої контузії. Похований у місті Чернігові.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 10, ряд 8, місце 9. 

Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).

Нагороджений орденом "Лицарський хрест Добровольца" (посмертно).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 10, ряд 8, місце 9.

10 вересня 2021 року на будівлі Чернігівської ЗОШ № 20 відкрито меморіальну дошку.