Загиблі герої Чернігівщини: Бутусов Юрій. Бригинець Олександр. Бадуненко Сергій. Жоголко Роман. Сорока Іван

Бутусов Юрій Юрійович

Народився 13 березня 1989 року у місті Чернігові. У 2003 році з відзнакою закінчив ЗОШ І-ІІІ ступенів № 27 м. Чернігова. У 2003—2006 роках навчався у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Після закінчення ліцею стає слухачем Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у місті Львові, який з відзнакою закінчує у 2010 році. Після закінчення Академії направлений для проходження подальшої служби до міста Кіровограда. Капітан, командир групи спеціального призначення 3-го окремого полку спецпризначення (м. Кіровоград). З відзнакою закінчив школу розвідників. Загинув 16 лютого 2015 року під час боїв у районі міста Дебальцеве Донецької області. Під час супроводження колони українських військ, бронегрупа потрапила у засідку. Ю. Бутусов допоміг залишити палаючу бронемашину двом товаришам, чим врятував їм життя. Похований у місті Бахмачі Чернігівської області.

Указом Президента України № 311 від 4 червня 2015 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

Нагороджений відзнакою Міністра Оборони України «За воїнську доблесть».

Указом № 1 від 4 червня 2015 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно).

8 грудня 2015 року на будівлі Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою було урочисто відкрито меморіальну дошку на честь шістьох полеглих у районі АТО випускників навчального закладу.

13 жовтня 2015 року у центрі міста Бахмача, на площі Героїв Майдану, урочисто відкрито меморіальну плиту на честь капітана Юрія Бутусова.

Рішенням Бахмацької міської ради 2-ї сесії сьомого скликання від 4 грудня 2015 року на честь капітана Юрія Бутусова перейменовано вулицю у місті Бахмачі (колишня назва - "вулиця Кооперативна").

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 10, місце 14. 

Бригинець Олександр Валентинович

Народився 24 липня 1992 року у селі Жуківщина Козелецького району Чернігівської області. Після закінчення ЗОШ І-ІІІ ступенів у селі Бірки Козелецького району був призваний на строкову військову службу. Мобілізований до лав Збройних Сил України 28 квітня 2014 року. Солдат 13-го окремого мотопіхотного батальйону (1-а окрема танкова бригада). Загинув 30 січня 2015 року під час мінометних обстрілів взводного опорного пункту у районі міста Вуглегірськ Артемівського району Донецької області. Похований у селі Жуківщина Козелецького району Чернігівської області.

Указом Президента України № 103 від 21 березня 2016 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 9, місце 32.

Бадуненко Сергій Іванович

Народився 15 січня 1988 року у селі Охрамієвичі Корюківського району Чернігівської області. У 2005 році закінчив Охрамієвицьку ЗОШ І-ІІІ ступенів Корюківського району. Працював різноробочим. Мобілізований до лав Збройних Сил України 2 вересня 2014 року. Солдат, водій-електрик 41-го окремого мотопіхотного батальйону. Загинув 30 квітня 2015 року внаслідок осколкових поранень у районі села Старогнатівки Волноваського району Донецької області.Похований у селі Охрамієвичі Корюківського району Чернігівської області.

Указом Президента України від 20 липня 2016 року № 306 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 3, місце 12

Жоголко Роман Федорович

Народився 26 серпня 1975 року у місті Городня Чернігівської області. У 1992 році закінчив Городнянську ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1. Працював начальником відділу малого бізнесу «ВТБ Банку» у місті Чернігові. 20 червня 2014 року призваний на військову службу Чернігівським міським військовим комісаріатом. Старшина, командир стрілецького відділення військової частини В-1668 (1-а окрема танкова бригада, селище Гончарівське Чернігівського району). Під час проходження служби у зоні АТО виникли ускладнення серця. Лікувався у Київському військовому шпиталі, потім у Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова, де його прооперували. Помер 4 травня 2015 року на третій день після операції у клініці.

Похований у селі Пекурівка Городнянського району Чернігівської області.

Сорока Іван Іванович

Народився 1 травня 1985 року у селі Дібрівне Городнянського району Чернігівської області. У 2002 році закінчив Дібрівненську ЗОШ І-ІІІ ступенів Городнянського району. Потім навчався у професійно-технічному училищі № 15 у місті Чернігові за спеціальністю «Електромонтер». Старший стрілець 2-го відділення 2-го взводу 2-ї роти 41-го окремого мотопіхотного батальйону. Загинув 30 квітня 2015 року внаслідок осколкових поранень у районі села Старогнатівки Волноваського району Донецької області. Похований у селі Дібрівне Городнянського району Чернігівської області.

Указом Президента України від 20 липня 2016 року № 306 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 3, місце 13.

В пам’ять про Івана Сороку в жовтні 2015 року в селі Дібрівне встановлено меморіальний знак.

Коментарі

Популярні публікації