Загиблі герої Чернігівщини: Трофімов Анатолій. Барбаш Богдан. Кудіяров Денис

Трофімов Анатолій Олексійович  народився 14 липня 1981 року в с.Орлівка   Красногвардійського району Кримської  області. У 1985 році переїхав до смт Срібне Чернігівської області, де навчався у Срібнянській  загальноосвітній школі.

У 1999 році  був призваний до армії, де отримав звання «сержант». Після повернення з армії працював у  Срібнянському відділенні  АТ «Укртелеком». Згодом у 2008 році  переїхав до села Пирогівці Прилуцького району Чернігівської області. У 2010 році одружився. Він був справжньою  опорою для   родини. Без чоловіка залишилися дружина Трофімова Світлана Олександрівна, без батька -  син Богдан та донька Марина. Без брата – Трофімов Віталій Олексійович. Без сина -  батьки Трофімов Олексій Матвійович та Трофімова Галина Миколаївна. Працював на тютюновій фабриці.

Був призваний на службу Прилуцьким РТЦК та СП 16 грудня 2022 року і  в умовах повномасштабної війни захищав  територіальну цілісність та недоторканість України.  

Трофімов Анатолій Олексійович -  сержант, стрілець 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону  в/ч А4123  Збройних сил України загинув  23  червня 2023 року відданий військовій присязі на вірність Українському народу під час виконання бойового завдання  поблизу населеного пункту Діброва в Луганській області.

Похований   Герой на  «Алеї Героїв» (цвинтар Горова Білещина) у м.Прилуки.

Солдат Богдан Барбаш народився 10 лютого 2001 року в Чернігові. У 2019 році закінчив Чернігівський навчально-реабілітаційний центр №2. У 2022 році закінчив Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту.

З початком повномасштабного ворожого вторгнення займався волонтерською діяльністю. У лютому 2023 року долучився до лав ЗСУ. Служив в одному з підрозділів військової частини А4875 на посаді стрільця.

26 червня  2023 року Богдан загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Попрощалися з військовим у Катерининському соборі та поховали на кладовищі Яцево.

Солдат Денис Кудіяров народився 23 листопада 1979 року. Проживав у Чернігові. Навчався у місцевій школі №27. Вступив до Чернігівського Національного педагогічного університету на факультет "математика-інформатика". Був активним учасником команди "КВК" університету, де і познайомився з майбутньою дружиною.

Протягом життя чоловік працював на різних підприємствах Чернігова, зокрема, на підприємстві ТОВ "АВЕ САН" на посаді менеджера відділу автоматизації бізнес-процесів. До початку повномасштабної війни, працював в ТЦ "Епіцентр".

З перших днів повномасштабної хотів вступити в сили ТрО, на початку бойових дій на території області будував барикади, намагався принести користь для оборони міста. В 2023 році добровільно долучився до лав ЗСУ. Пройшов навчання в Кам'янець-Подільському центрі розмінування, опанувавши спеціальність "сапер".

Служив на Сході країни. Був призначений на посаду стрільця-снайпера одного з підрозділів 53 окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха, в складі якої тримав оборону на Бахмутському напрямку.

Після важких боїв під Бахмутом за станом здоров’я та постановою ВЛК був признаний обмежено придатним до проходження військової служби. Після цього потрапив до роти охорони одного з підрозділів Запоріжжя на посаду стрільця-помічника гранатометника.

5 травня 2023 року чоловік загинув внаслідок ворожого ракетного удару у Запорізькій області.

Попрощалися з військовим у Катерининському соборі та поховали на кладовищі Яцево.