Мистецька Чернігівщина: Сергій Нечипоренко

Говорячи про здобутки українського художнього ткацтва другої половини ХХ століття, дослідники неодмінно відзначають вагомий внесок у його розвиток народного художника України, члена НСХУ, професора Сергія Григоровича Нечипоренка.

     Народився Сергій Григорович 19 жовтня 1922 року у с. Пролетарському на Чернігівщині. Закінчив Кролевецький художньо-промисловий технікум, згодом – Всесоюзний інститут текстильної та легкої промисловості у Москві. Розробляв зразки декоративних тканин у Науково-дослідному інституті художньої промисловості при Академії архітектури України, викладав у Київському республіканському художньо-промисловому училищі. Не припиняючи викладацької роботи, С.Г. Нечипоренко з 1950 р. працював у Центральній художньо-експериментальній і науково-дослідній лабораторії Укрхудожпрому.

 Своєю творчістю Сергій Григорович вніс багато нового в мистецтво ручного декоративного ткацтва. Творчо опрацювавши художню спадщину минулого, майстер створив принципово нові тканини, що широко застосовувалися в інтер’єрах.

     Нове слово сказав художник у традиційному плахтовому тканні. Зважаючи на те, що плахта як жіночий поясний одяг вийшла з ужитку, С.Г. Нечипоренко шукав нових варіантів цієї тканини, долучаючись до багатої спадщини плахтового орнаменту. Застосовуючи у плахтових малюнках змішані техніки, преребірну і човникову, художник створив різноманітні орнаментальні мотиви.

     Вагомий внесок С.Г. Нечипоренка у розвиток рушникового мистецтва. У створених Сергієм Григоровичем рушниках – «Синьоока Волинь», «Козаки» (за мотивами Житомирщини), «Полісся», «Маруся Богуславка» та багатьох інших – відчувається висока майстерність художника. Вони різні за формами, композиціями, орнаментикою, декоративною та смисловою суттю, проте кожен вражає завершеністю композиції, красою і неповторністю.

     Окремий напрямок творчості художника – тематичні панно за фольклорними, архітектурними мотивами, панно, присвячені видатним діячам української літератури, і цілий цикл, що має назву «Мої берегині», який втаємничує глядача у світ прадавніх образів української культури.

     Твори Сергія Григоровича експонувалися на багатьох виставках, де вони незмінно знаходили численних шанувальників, приваблюючи як масову аудиторію, так і фахівців.

     Феномен творчості С.Г. Нечипоренка у тому, що в його особі щасливо поєднується індивідуальне бачення, талант і знання народних традицій. Протягом довгого творчого життя художником розроблено понад 2000 композицій для художнього ткацтва. Його роботи зберігаються у музеях України (Національний музей Т.Г.Шевченка, Музей видатних діячів, Музей історії міста Києва, Канівський музей-заповідник Т.Г.Шевченка, НМУНДМ), Росії, Канади, Німеччини. Художник розробив оригінальні плахти для колективу Національного ансамблю танцю України ім. Павла Вірського. За високі творчі здобутки С.Г. Нечипоренко нагороджений орденом «За заслуги».

Помер митець 9 травня 2014 року.