Загиблі герої Чернігівщини: Ротач Олексій. Роман Сенько. Тіщенко Олег

Ротач Олексій Сергійович народився 07 березня 2000 року у селі Слобідка. Закінчив Харківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.

Олексій Ротач - солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Із перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну юнак на війні. Внаслідок ворожих обстрілів на території Донецької області Олексій отримав поранення. Майже місяць за його життя боролися військові медики у м. Дніпро. На жаль, дива не сталося. 20 квітня 2022 року зупинилося молоде серце, яке так хотіло жити.

 В Олексія залишилися батьки, сестричка, кохана дівчина.

 Похований у селі Слобідка, Прилуцького району, Чернігівської області.

Указом Президента України №17/2023 від 13 січня 2023 року «Про відзначення державними нагородами» за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня солдата Ротача Олексія Сергійовича (посмертно).

Земляки Олексія у Слобідці перейменували вулицю, де виріс юнак, де живуть його батьки, звідки провели його в останню дорогу, на вулицю Олексія РОТАЧА.

17 травня 2022 року під час ворожого обстрілу у Десні загинув наш земляк Роман Сенько.

До війська Роман пішов служити добровольцем. Він із тих простих і скромних чоловіків, хто душею і серцем любив свою землю і цю любов висловлював конкретними діями. Він мав досвід воєнної служби і спеціальність водій-механік, яку отримав під час проходження строкової військової служби. Коли тяжкого поранення на фронті зазнав його хрещеник Василь Сорока, Роман відразу вирішив йти на війну. Він мав мрію допомогти лікуватися та відновлюватися юнаку, якого дуже любив, а ще – помститися ворогу за всі страждання, які принесли вони на рідну землю. На жаль, не судилося. 20 квітня він був мобілізований, а 17 травня – загинув.

У Талалаївці знають і запам’ятають Романа скромним, добропорядним.

Роман Юрійович Сенько народився 25 липня 1976 року в Талалаївці. У 14 років він залишився без матері. Закінчивши Талалаївську школу, вступив до Сумського національного аграрного університету, який довелося залишити вже на четвертому курсі, бо хворів батько і йому, як старшому, треба було опікуватися молодшими сестрою і братом. Відслужив строкову службу в ЗСУ, потім працював у Прилуцькому НГВУ.

Неодружений, дітей не мав. 

Тіщенко Олег Анатолійович народився 01 жовтня 1968 року в смт Талалаївка. Закінчив Талалаївську середню школу. Проживав із сім’єю у Житомирі.

Олег Тіщенко - старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Коли у 2014-му рашисти розпочали війну на сході України, Олег пішов добровольцем до військкомату. У найтяжчі роки часів АТО воював у гарячих точках. Він — один із тих справжніх, хто приїхав із-за кордону в Україну, щоб захищати її. Мав досвід і здібність воювати… Бо бажання було — найсвітліше — жити у вільній, мирній Україні!

На жаль… 06 серпня 2022 року загинув у боях на сході України.

Поховали Героя у Житомирі на Алеї Слави.

У нього залишились мама, дружина та дві донечки.

17 березня Президент України підписав Указ № 162/2023 "Про відзначення державними нагородами України".

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку орденом «За мужність» III ступеня нагороджено Тіщенка Олега Анатолійовича (посмертно) — старшого сержанта.