Скорботні жнива війни: Крихтенко Олександр. Білоус Валерій. Бондар Сергій

Крихтенко Олександр Григорович

Народився 10 березня 1986 року в с. Іваниця Ічнянського (нині Прилуцького) району Чернігівської області.

Після закінчення 11 класу місцевої школи вступив до Харківського національного  університету, філіалу  Кіровоградського юридичного інституту внутрішніх справ, де  здобув професію слідчого.

Працював  в Ічнянському РВ Національної Поліції України у Чернігівській області. Олександр був відданий своїй справі, захоплювався нею.

Обожнював як активний відпочинок, так і риболовлю.  

За оперативне розкриття справ отримував підвищення звання.

У 2014 році, після початку антитерористичної операції, як працівник поліції, потрапив у зону АТО на 45 діб, після повернення звідки більше не зміг виконувати свої обов’язки через хворобу, що виникла в наслідок участі в антитерористичній операції.

Життя Олександра обірвалося 20 серпня 2019 року після тривалої боротьби з важкою хворобою, набутою в зоні АТО.

Похований у с. Іваниця Прилуцького району Чернігівської області.

Без батька залишилася донька Маргарита 2009 року народження.

Білоус Валерій Віталійович

Народився 29 грудня 1962 року в смт Парафіївка Ічнянського (нині Прилуцького) району Чернігівської області.

 Закінчив місцеву школу, потім навчався в м. Люботин, де здобув професію машиніста потяга. Певний період часу працював робітником транспортного цеху Парафіївського цукрового заводу.

Був одружений. Разом із дружиною виховали двох дітей, сина та доньку.

З початком антитерористичної операції 2014 року брав участь у бойових діях на Сході України.

У 2016 році через тяжке захворювання був демобілізований.

Помер 22 квітня 2021 року внаслідок хвороби, набутої в АТО.

Похований в смт Парафіївка Прилуцького району Чернігівської області.

Бондар Сергій Олександрович

Народився 20 листопада 1976 року в смт Парафіївка Ічнянського (нині Прилуцького) району Чернігівської області.

Середню світу здобув у місцевій школі.

Навчався в автошколі м. Прилуки, де отримав водійські права.

Працював водієм цеху механізації Парафіївського цукрового заводу.

Разом із дружиною Іриною виховали двох доньок.

З початком антитерористичної операції 2014 року брав участь у бойових діях на Сході України, а саме з 1 вересня 2014 року.

Разом із побратимами потрапив до «іловайського котла». Живим залишився, проте до виконання бойових завдань повернутися не зміг через складний перелом ноги, який отримав у бліндажі, переохолодження та запалення легень.

Помер 31 жовтня 2020 року внаслідок травми та захворювань, отриманих в АТО.

Похований в смт Парафіївка Прилуцького району Чернігівської області.