Загиблі герої Чернігівщини: Кубрак Богдан. Гребенюк Сергій. Льовочкін Валентин
У 2017 р. призваний на строкову службу до Збройних сил України. Підписав контракт. Матрос, навідник танкового взводу, танкової роти, танкового батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського. Брав участь у бойових діях проти російсько-терористичних угрупувань.
Богдан Кубрак трагічно загинув 15 червня 2021 року в Миколаєві. Похований 17 червня 2021 року у селі Гмирянка.
Сергій Гребенюк народився 28 червня 1984 року в Ічні. В 2001 році закінчив Ічнянську гімназію ім. С. Васильченка. Здібний, виважений, дуже любив історію і правознавство. Навчався в Чернігівському державному інституті економіки управління за спеціальністю правознавство (хотів бути юристом). Далі – Київський національний університет внутрішніх справ. Працював на різних посадах: державним виконавцем у відділі ДВС м. Чернігова, спеціалістом загального відділу Чернігівської РДА, стажувався у приватного нотаріуса.
У 2010 році здав кваліфікаційний іспит на право займатися нотаріальною діяльністю. Працював завідувачем Ніжинської районної нотаріальної контори, а з 2015 року вів приватну практику.
З перших днів повномаштабного вторгнення пішов до військкомату та записався у добровольці. Його служба розпочалася на посаді оперативного чергового командного пункту штабу військової частини А 7047. Він мав офіцерське звання молодшого лейтенанта, бо закінчив військову кафедру.
11 березня під час артилерійського обстрілу Чернігова ворог поцілив у командний пункт штабу. Сергій отримав осколкове поранення із потраплянням у грудну клітку та серце. Так загинув наш земляк. 15 березня його поховали у Киянці. “Чесний, щирий, надзвичайно добрий та чуйний, світла та порядна людина, завжди був відданий своїй справі. Був справжнім патріотом,” – так відгукуються про Сергія Гребенюка побратими по службі, друзі та колеги.
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).
Валентин Льовочкін народився 30 січня 2001 року у Салтиковій Дівиці Куликівського району. З 2014 року проживав в Іржавці. Серйозно займався футболом. Після переїзду продовжував тренування в Ічнянській спортивній школі та ічнянської гімназії №1, згодом пішов до Іржавецької школи. Закінчив її у 2018 році. Після школи вступив у Дігтярівський професійний аграрний ліцей. Наступного року підписав контракт на проходження військової служби. Служив у Житомирі у 95 бригаді. Під час служби навчався у Львові разом з європейськими військовими.
Брав участь у розмінуванні на Донеччині.
У 2021 році здобув професію «слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, тракторист-машиніст, водій».
30 серпня 2021 року підписав новий контракт із військовою частиною А 1910, де служив на посаді старшого стрільця - навідника 13 батальйону 95 десантно-штурмової бригади. Валентин Льовочкін загинув 12 березня під час боїв за Попасну. Певний час вважався зниклим безвісти. 29 листопада тіло старшого солдата Валентина Льовочкіна упокоїлося на місцевому цвинтарі в Іржавці. 19 жовтня 2024 року на кладовищі в Іржівці відкрили та освятили пам'ятник загиблому герою.
Коментарі
Дописати коментар