Загиблі герої Чернігівщини: Микола Данилець. Олег Бандурченко. Андрій Степанов. Владислав Кужелівський

Микола Данилець народився 17 березня 1999 року в с. Новий Поділ на Ічнянщині.  

У 2005 році пішов до першого класу Крупичпільської ЗОШ I-III ступеня. У 2016 році закінчив 11 класів. Навчався у Київському Державному коледжі туризму та готельного господарства, за спеціальністю – «Готельно-ресторанна справа».

У 2019 році вступив до лав Збройних Сил України на строкову службу.

У 2021 році розпочав контрактну службу у складі Криворіжської танкової бригади ім. Костянтина Пестушка. Микола Данилець загинув 14 березня 2022 року у боях за Маріуполь. Захиснику було 22 роки.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Олег Бандурченко народився 16 вересня 1970 року в Ічні. Закінчив школу №5, потім отримав фах тренера у Харківській академії вищої спортивної майстерності.

Строкову службу в армії проходив у Києві, у 14-ій окремій спортивній роті. Після – жив і працював у Харкові».

Обравши військову службу, у 2016-2017 роках Олег Станіславович брав участь у війні проти російських окупантів, захищаючи лінію фронту у напрямках Мар’їнки та Авдіївки.

Після повернення з фронту оборонець продовжував служити у військовій частині А1479 , що у Дружбі. З першого дня повномасштабного вторгнення рашистів Герой став на захист Ічнянщини.

22 березня 2022 року Олег загинув під час виконання одного із бойових завдань. Це трапилося 22 березня неподалік Іваниці. Землякові був 51 рік. В Ічні бійцю встановлено пам'ятник.

АНДРІЙ СЕРГІЙОВИЧ  СТЕПАНОВ (05.11.1999 р. - 08.05.2022 р.)

Народився в м. Ічня. Навчався в загальноосвітній школі №1. Після навчання в школі вступив до Ніжинського коледжу культури і мистецтва на музичний факультет.

Він був активним, життєрадісним, талановитим, добрим, світлим юнаком, який вже почав втілювати свої плани в життя, удихав кожну його мить на повні груди, радував своїх близьких та друзів, мріяв, любив…

8 травня, під час виконання бойового завдання Андрій Степанов трагічно загинув.

ВЛАДИСЛАВ  СЕРГІЙОВИЧ  КУЖЕЛІВСЬКИЙ ( 27.03.1998 р.- 21.06.2022 р.)

Владислав Кужелівський народився в селі Заудайка у багатодітній сім’ї.

У 2005 році пішов до 1-го класу Заудайської школи, де навчався 9 років. Продовжив навчання в школі села Монастирище, де і закінчив 11 класів. У 2015  році виїхав до Києва. Почав працювати у компанії Фоззі-Фуд на посаді оператора. Заочно навчався в Познянському економічному університеті за спеціальністю “Управління персоналом”. 

З березня 2020 року пішов добровольцем до Національної Гвардії  у м. Київ. Був стрільцем 3-го відділення стрілецького взводу роти з охорони об’єктів  7 -го батальйону. Владислав був відданим, добросовісним, завжди боровся за справедливість, був душею колективу. Останній раз виходив на зв’язок 31 травня 2022 року. Знаходився в Донецькій області. Після боїв першого червня 2022 року і до червня 2023 року вважався зниклим безвісти.

21 червня 2022 р. загинув. 17 червня 2023 року поховали Героя в селі Заудайка.