Чернігівська культура на захисті України

Роман та Ярослав Маджуги - актори Чернігівського театру ляльок імені Олександра Довженка, які боронять нашу державу. 

Актори Чернігівського обласного Молодіжного театру, які служать сьогодні у лавах збройних сил України, захищаючи нашу державу від ворога.

Це засновник театру і провідний майстер сцени, актор Валентин Макар;

молодий і надзвичайно талановитий актор Борис Сидякін;

наша чудова і незмінна зам. директорка - Ірина Грабова;

найталановитіша і найвідповідальніша Валерія Чокурашвілі;

Відданий театру електрик-Захарчук Александр,

інженер світла та звуку - Вячеслав Шевцов.

36-річна Марина Гриценко, головна зберігачка фондів Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана, служить медикинею в ЗСУ.

— Рішення приймала самостійно, — говорить Віталій КОВТУН, батько Марини, хірург Ріпкинської центральної лікарні. — Зв’язку з донькою майже немає. Тільки інколи вдається поговорити. У фейсбуку в одному з коментарів Марина Гриценко сказала: «…пішла, щоб допомагати рятувати життя. Зараз це надважливо». А 1 березня цього року написала: «Важливо бути там, де ти насправді потрібна».

Рік тому, у березні 2022 року, вона відчувала, що потрібна на робочому місці, і це під час облоги Чернігова. Тоді зберігачка фондів разом зі своєю дитиною жила в музеї. Ховалася від обстрілів у підвалі. І водночас слідкувала за збереженням експонатів. Експозицію з початком наступу орків зняли й сховали. А вже 6 березня неподалік музею впала міна. З вікон посипалося скло. Осколки дзьобали стіни. Гула сигналізація. Марина перевіряла, чи немає пожежі. Закривала вибиті вікна. А сьогодні вона на сторожі держави.

Режисер-постановник Чернігівського драмтеатру Денис Федєшов разом з братом наразі звільняє українську землю від російсько-білоруських загарбників. 

- Наразі я - старший лейтенант, й заробив це звання не у військоматі, а на службі. Я не хотів цього, але так склалося, що пару кроків я зробив для цього, - розповідає Денис Федєшов. - Я деколи помічаю, що можу почути (від військових, - прим.) російську музику, російський "Ютуб": ти сидиш у формі й дивишся якусь передачку, чи ходиш по вулиці, й, я чую, лунає якісь Моргенштерн (російський співак, - прим.). Армія складається з народу: нас зібрали, а звички цивільні залишилися деякі. Забороняти слухати - не буде дієвим способом. Пояснювати - це треба кожного разу, методично, ледве не кожного дня пояснювати, що так не можна, є багато інших каналів... 

 https://www.youtube.com/watch?v=VWehzGzUJjs

Денис Дрозд – старший науковий співробітник обласного історичного музею, нині військовий Збройних Сил. З перших днів широкої війни обороняв Чернігів. Каже, до війська пішов за десять днів до 24 лютого.

"Війна ж готувалася не один день, правильно? І буквально напередодні, розуміючи, що якісь події мають відбуватись, і, розуміючи, що є певні навички, які можуть знадобитися в армії, у війську, я пішов до Збройних Сил".

Денис Дрозд розповів, строкову службу проходив у гірсько-стрілецькому батальйоні спецпризначення "Лаванда". А бойовий досвід мав лише умовний – багато років займався пошуковою діяльністю, знаходив останки загиблих воїнів Другої світової війни.

"Стикалися ми і з вибуховими предметами у дуже великій кількості, розуміли і тактику дій підрозділів, тому що, щоб знайти полеглих, треба було розуміти, як вони чинили – чи оборону, чи наступ, як вони йшли, де могли бути їхні розташовані позиції", – розповів він.

Про свою участь в обороні Чернігова Денис Дрозд розповів учасникам зустрічі "Битва за незалежність", яка відбулася в обласному історичному музеї. З 26 лютого і до останнього дня оборони Чернігова він разом з іншими військовими перебував на позиції на південних околицях міста, що отримала назву "Клєвєр" – за формою розв’язки з чотирьох шляхів.

"Ворог біля нас був на дуже короткій дистанції. Техніка ворожа була близько кілометра від нас. Вважалося спершу так, що цей напрямок був більш спокійний, але, коли ворог почав робити обхідний маневр, ми вже зрозуміли, що Чернігів перебуває в оточенні. Тим більше з перших днів, буквально 24-25, там велися бої".

За два тижні боїв військові, що стояли на другій лінії, дали оборонцям на "Клєвєрі" прізвисько "спартанці".

Після деблокади Чернігова Денис Дрозд продовжив службу в Збройних Силах України.