Загиблі герої Чернігівщини: Пархоменко Ростислав. Приступко Вадим. Бичиш Микола. Міляшевський Ярослав

Ростислав Олександрович Пархоменко народився 17 травня 1993 року в Чернігові, але його життя було тісно пов’язане з селом Хмільниця. По закінченню школи Ростислав вступив до військового ліцею в Києві і згодом став розвідником Головного управління розвідки Міністерства оборони України, На військовій службі чоловік із серпня 2010 року.

Ростислав обожнював спорт, відпочинок на природі та подорожі, тому завжди мріяв показати дітям світ і особливо одну зі своїх найулюбленіших країн — Норвегію. У вільний час військовослужбовець захоплювався риболовлею. Мріяв навчити цьому хобі і свого маленького сина. Він дуже любов свою сім’ю і кожну вільну хвилину життя проводив з дорогими й рідними серцю людьми. Ростислав був дбайливим і чуйним чоловіком, люблячим татом і сином. Він так мріяв побачити доньку… Але, на жаль, не судилося... Бойові товариші пам’ятають Ростислава Олександровича як щирого, чесного й надійного друга, котрий у будь-яку хвилину міг прийти на допомогу.      

Загинув Ростислав Пархоменко 26 червня 2023 року під час виконання бойового завдання. У нього залишилася дружина та зовсім маленький синочок. Поховали нашого захисника на Хмільницькому цвинтарі.

7 липня 2023 року у Носівці Ніжинського району попрощалися з загиблим бійцем Вадимом Приступком. 

Вадим Приступко народився 16 серпня 1989 в Носівці, там і проживав. Закінчив місцеву школу, протягом кількох останніх років працював на залізниці. Рано лишився сиротою: втратив батька, пізніше від хвороби померла мама Вадима.

До лав оборонців долучився у січні 2023 року. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А4773, був розвідником-навідником. Проходив навчання у спеццентрі, згодом відбув для здобуття медичної кваліфікації до Німеччини. Під час бойових дій на Сході отримав осколкове поранення, та після лікування повернувся у стрій.

4 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині Вадим Приступко загинув. Попрощалися з воїном у Носівці, поховали його на місцевому кладовищі.

Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Приступка Вадима Володимировича – солдата, нагороджено медаллю «За військову службу Україні» (посмертно).

Микола Бичиш народився 26 січня 1994 року у Прилуках. Закінчив місцеву загальноосвітню школу №2, професію електрогазозварника здобув у Прилуцькому професійно-технічному училищі.

Працював на різних підприємствах. Разом з дружиною виховував доньку.

На захист України чоловік став ще у 2014 році, брав участь в АТО. Навесні 2022 року повернувся до військової служби. Був навідником у складі одного з підрозділів військової частини А4122. Микола, за позивним "Джокер", був відважним та хоробрим в бою. Багатьох поранених побратимів виніс з поля бою та врятував їм життя.

6 листопада 2022 року наказом Головнокомандувача Збройних сил України був відзначений почесним нагрудним знаком "Сталевий хрест".

Загинув 30 червня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися з воїном в Прилуках.

Ярослав Міляшевський народився 12 серпня 1998 року в Ніжині. Закінчив Ніжинську ЗОШ №7 та, здобувши кваліфікацію менеджера в університеті, працював за фахом.

Після початку широкої війни Ярослав приєднався до одного з підрозділів військової частини А1736.

Загинув 29 червня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині від вибухової травми.

Попрощалися з воїном у Ніжині.