Загиблі герої Чернігівщини: Петріченко Анатолій. Руденко Андрій. Дідович Віталій

Петріченко Анатолій Олександрович

Народився 11жовтня 1988 року у селі Брагінці Варвинського району. Навчався у Халимонівській загальноосвітній школі.

У 2006 році закінчив Озерянську загальноосвітню школу.

У 2009 році закінчив Дніпродзержинський індустріальний коледж.

У 2013 році закінчив Дігтярівський ліцей з відзнакою.

Працював у аграрній компанії «Кернол».

Призваний до Збройних Сил України у січні 2015 року. Старший солдат в\ч В2260 – старший навідник реактивної артилерії. Із березня 2016 року звільнений з військової служби.

З 24 лютого 2022 року призваний за мобілізацією до в/ч А7330 стрільцем. Загинув 02 березня 2022 року.

Похований 10 березня 2022 року на кладовищі смт Ладан Прилуцького району.

Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно.

Руденко Андрій Олегович

Народився 08 квітня 1991 року в смт Ладан, Прилуцького району Чернігівської області

З 2005 по 2016 рр. навчався у Ладанській гімназії, після закінчення якої вступив до Київського міського медичного коледжу.

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, у серпні 2022 року Андрій Руденко був мобілізований до лав Збройних Сил України 81 десантно-штурмової бригади 90 батальйону міста Краматорськ та став на захист України.

08 травня 2023 року загинув при виконанні службових обов’язків.

Похований у смт Ладан Прилуцького району Чернігівської області.

Дідович Віталій Олександрович

Народився 17 грудня 1976 року в с. Іваниця Ічнянського (нині Прилуцького) району Чернігівської області.  

Протягом десяти років навчався в Іваницькій середній школі.

Строкову службу проходив у повітряно – десантних військах. Після завершення служби працював у рибному господарстві, потім  - у ПрАТ «Нива плюс» у рідному селі.

Обожнював постійних рух. Був спортивним, енергійним, доброзичливим, завжди допомагав не лише своїм односельцям, а й тим, хто цього потребував.  Довгий час був капітаном місцевої футбольної команди.

Виховував сина Святослава, 2019 року народження, якого дуже любив.

У жовтні 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України.

Службу проходив у складі військової частини А4017 на посаді стрільця – помічника гранатометника, мужньо обороняючи рідну землю та даючи гідну відсіч ворожим окупаційним війським.

Загинув 26 листопада  2022 року під час участі у бойових діях за звільнення селища Спірне Донецької області.

Похований 06 лютого 2023с року в с. Іваниця Прилуцького району Чернігівської області.