Загиблі герої Чернігівщини: Дворник Сергій. Придатко Микола. Басанець Владислав

ДВОРНИК СЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ народився 01 листопада 1984 року в м. Бахмач. Закінчив 9 класів міської школи № 4. Потім - навчання в Конотопському технікумі, далі – у Сумському вузі. Пройшов строкову військову службу в ЗСУ. Згодом працював дільничним у Бахмацькому відділенні поліції. Деякий час працював за кордоном. Добрий, розумний, веселий і відкритий.

З 2020 року служив у ЗСУ за контрактом. Був радіотелефоністом-лінійним наглядачем відділення зв’язку взводу управління командира 2 мінометної батареї військової частини А4532. Відмінно виконував свої обов’язки, виявляв мужність та вірність військовій присязі. Пройшов багато гарячих точок, в тому числі і Бахмут. Та, на превеликий жаль, 9 лютого 2023 року, виконуючи поставлене завдання, отримав травми, несумісні з життям. 12 лютого 2023 року в м. Бахмач відбулася церемонія прощання та поховання воїна.

У захисника залишились батьки, сестра та донька. Висловлюємо співчуття рідним та близьким.

Придатко Микола Петрович народився 02 квітня 1992 року в місті  Бахмачі. Закінчив  Бахмацьку ЗОШ І-ІІІ ст. № 1. Далі навчання у Конотопському інституті Сумського Державного університету,  факультет електроніки та інформаційних технологій.  Переїхавши до міста Чернігова,  працював на різних роботах. Так як мріяв про власну справу і прагнув фінансової незалежності, то почав займатися лазерним гравіюванням деревини.

   Із початком російсько-української війни, влився до лав захисників України. 15 травня 2022 року був призваний Чернігівським РТЦК та СП, служив оператором відділення радіоперехоплення та пеленгування загону радіорозвідки.  Служба проходила у різних регіонах України.

   Виконуючи службове завдання, трагічно загинув 18 лютого 2023 року. Похований у місті Чернігові. У Миколи залишились батьки.

БАСАНЕЦЬ ВЛАДИСЛАВ ІГОРОВИЧ народився 29 травня 1989 року в місті Бахмачі. Навчався у Бахмацькій ЗОШ І-ІІІ ст. № 1. Закінчив Київське училище автомобільного транспорту та будівельної механізації. У 2014 став на захист своєї держави добровольцем. Був на передовій. Згодом підписав контракт на військову службу та продовжував наближати нашу перемогу, а вже потім була мобілізація – і Владислав знову на захисті України. Був водієм гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти військової частини А38923.

Загинув 30 березня 2023 року, поблизу населеного пункту Роздолівка Донецької області.

Добрий, відповідальний, змалку небайдужий до чужої біди. Люблячий син і брат, вірний побратим. Владислав мав багато мрій та планів на щасливе життя у незалежній Україні, але їм, на жаль, не судилося здійснитися.

Попрощалися  з Владиславом Басанцем 4 квітня 2023 року. 

Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).