Загиблі герої Чернігівщини: Терещенко Іван. Кунденко Володимир. Семінько Руслан
З перших днів повномасштабного вторгнення став до лав Збройних сил України та потрапив на службу до одного з підрозділів військової частини А0224. На посаді розвідника-далекомірника він віддано боронив Батьківщину від загарбника, до останнього борючись за вільне майбутнє українського народу.
Загинув військовослужбовець, старший стрілець 2 десантно-штурмового взводу 9 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмової військової частини А0224 Терещенко Іван Павлович 28 березня 2023 року, проявивши мужність і героїзм під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій у районі населеного пункту Мар’їнка Донецької області. Всі пам’ятають його щирим, життєрадісним, доброзичливим, працьовитим та завжди готовим прийти на допомогу.
Похований Герой на місцевому сільському кладовищі в с.Смош Прилуцького району Чернігівської області. Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).
Кунденко Володимир Іванович народився 26 липня 1980 року в селі Красний Колядин. Навчався в Красноколядинській школі. 2002 року закінчив Бобровицький сільськогосподарський технікум; працював головним зоотехніком в агрофірмі «Обрій LTD» у селі Харкове (Талалаївський район).
Призваний за мобілізацією 22 березня 2014-го, командир танка 1-ї окремої гвардійської танкової бригади.
Володимир Кунденко - сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, один із «кіборгів».
Загинув 4 жовтня 2014 року у районі аеропорту Донецька — російськими терористами було підбито танк Володимира, який їхав у колоні. Понад тиждень до танка не могли підійти, щоб забрати останки загиблих.
Похований 31 жовтня 2014-го в селі Харкове, Прилуцького району, Чернігівської області.
Без Володимира лишились дружина та двоє маленьких синів.
Як пам’ять про Володимира Кунденка в березні 2015 року на будівлі Красноколядинської загальноосвітньої школи встановлена меморіальна дошка.
14 лютого на території військової частини смт Гончарівська Чернігівської обасті на Алеї слави встановлено пам’ятник загиблому в бою за Донецький аеропорт В. І. Кунденку та його екіпажу.
15 травня 2015 року Указом Президента був нагороджений посмертно орденом «За мужність» III ступеня, нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
30 листопада 2021 року — Почесна відзнака Чернігівської обласної ради «За мужність і вірність Україні».
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 1, місце 38.
Семінько Руслан Євгенійович Народився 25 січня 1998 року в селі Липове. Навчався у Талалаївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Закінчив Сумський медичний коледж і почав працювати медиком у військовій частині. Скоро вирішив перекваліфікуватися на військову спеціальність.
Руслан Семінько - сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. З перших годин війни прикордонники Сумщини вступили у нерівний бій з окупантами. 26 лютого 2022 року життя Руслана обірвалося в одну мить. Похоронили Героя в селі Липове, Прилуцького району, Чернігівської області. Похорон відбувався у дуже складні для нашого регіону дні, коли була реальна загроза вторгнення ворога, який саме займав позиції зовсім поряд. Отож провели захисника в останню путь скромно.
Без чоловіка залишилась кохана дружина, старший брат та люблячі батьки.
Указом Президента України Володимира Зеленського №79/2022 від 28 лютого 2022 «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі - сержанта Руслана Євгеновича СЕМІНЬКА нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)України.
Коментарі
Дописати коментар