Загиблі герої Чернігівщини: Лестуха Володимир. Кичка Роман. Олійник Олег. Волошин Олег
Народився 11 квітня 1987 року. Навчався в Бахмацькій загальноосвітній школі № 5, 2006-го закінчив Борзнянський сільськогосподарський технікум. Потім відбував строкову військову службу в 95 Житомирській аеромобільній бригаді Збройних Сил України.
Володимир завжди був принциповою, доброю та ініціативною людиною, здобув авторитет серед друзів та знайомих. Був чудовим сином, братом, вірним, надійним товаришем.
Він вболівав за долю України, був справжнім її патріотом, тож на початку подій на Сході України пішов захищати цілісність держави у складі 80-ої Львівської окремої аеромобільної бригади. Володимир ніс службу в одній з найгарячіших точок антитерористичної операції – поблизу м. Щастя Луганської області.
9 січня трагічно обірвалося життя вірного сина неньки-України. Пам'ять про Володимира вічно житиме в серцях людей. Похований 13 січня 2015 року в с. Велика Загорівка Борзнянського району (нині - Ніжинського району).
16 жовтня відбулося урочисте відкриття та освячення меморіальної дошки на приміщенні Бахмацької школи № 5, в якій Володимир провів свої шкільні роки.
Народився 25 січня 1984 року в місті Чернігові. Згодом з родиною переїхав в м. Бахмач.
Навчався в Бахмацькій загальноосвітній школі № 1 з 1991 року по 2001 рік.
Після навчання в школі закінчив Чернігівський університет економіки і права.
Проживав в м.Чернігові, був волонтером допомагаючи нашим захисникам.
25.02.2022 року був призваний в окрему бригаду територіальної оборони регіонального управління сил територіальної оборони “Північ”
Загинув 14 березня2022 року під час виконання бойового завдання.
Похований 19 березня 2022 року в м. Бахмач.
26 березня 2022 року ми втратили бійця добровольчого формування Бахмацької територіальної громади - Олега Олійника, 08.07.1985 р. н., який загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Шевченкове Дмитрівської територіальної громади від обстрілу рашистів.
Похований у Бахмачі.
Патрульний поліцейський Олег Волошин загинув на Херсонщині, боронячи рідну землю від російських загарбників
Інспектор взводу №1 роти №4 батальйону №3 полку №1 управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Олег Волошин загинув 20 липня 2022 року унаслідок обстрілу, виконуючи бойове завдання.
Олег народився на Чернігівщині. З 2013 по 2015 рік служив у Збройних силах України. З 2017 року долучився до лав патрульної поліції міста Києва. Разом з іншими правоохоронцями він добровільно записався до зведеного загону, щоб боронити Україну від російських загарбників. Життя поліцейського обірвалось внаслідок ворожого обстрілу. У серпні йому мало виповнитися 29 років. Батьки втратили сина, овдовіла дружина, без батька залишився маленький синочок… Загиблий мав багато друзів та товаришів по службі, які з глибоким сумом сприйняли звістку про його смерть.
Чуйна, небайдужа, світла людина, оптиміст. Олег був тим, хто не залишить у біді, завжди допоможе. Саме тому обрав службу в патрульній поліції. Завжди був активним, охоче ділився своїми знаннями та досвідом. Увесь вільний час після служби присвячував родині. Найкращий тато, люблячий чоловік, турботливий син. Він був взірцем оптимізму, любив природу, музику та автомобілі. Олег не просто бачив красу, а й створював її власноруч ‒ його чудові вироби зі шкіри нагадуватимуть друзям та рідним про нього. Планував, мріяв... На службі це був відповідальний працівник, щирий товариш. Наполегливий, надійний, сміливий.
«Важко усвідомлювати, що Олега вже немає з нами. Пліч-о-пліч ми працювали майже три роки. Веселий, життєрадісний, працьовитий, міг знайти спільну мову з різними людьми, надійний напарник та добрий друг. Він жив з вірою в серці. Часто розповідав про те, чим хотів займатись у старості, і ніколи не говорив про смерть. Влучно жартував і ніколи не ображався на жарти. У складних ситуаціях на Олега можна було розраховувати, адже він завжди допомагав. Чудовий сім’янин. Родина для нього завжди була на першому місці. Дякую за службу та дружбу, напарнику! Вірю, що ти зараз у кращому світі…» – розповідає напарниця поліцейського Анастасія Бондар.
«Моїм наставником у патрульній поліції став Олег Волошин. Я був його першим стажистом, і все, що знаю та вмію, – його заслуга. Щирий, чуйний, надійний, самовідданий поліцейський. Олег був неймовірно доброю людиною. Мене часто дивувало, що, попри тяжку роботу, він завжди поводився гідно, намагався допомогти всім оточуючим. Багато людей приходять у наше життя і йдуть з нього, але тільки справжні друзі залишать слід у серцях. Олег назавжди у моїй пам’яті…», - з сумом каже колега Олексій Анісімов.
«Пам’ятаю, як Олег наспівував: «Без Подолу Київ неможливий…», а колеги продовжували: «Верхній Вал і Нижній Вал ‒ там Волошин оформляв…». І вулицю Спаську почали між собою називати Волошинською.
Завжди радісний, позитивний, хороший сім’янин та побратим. Про Олега можна сміливо сказати, що таких, як він, більше ніколи не буде. Спочивай з миром, друже…», ‒ розповів командир роти Віктор Кучеренко.
Коментарі
Дописати коментар