Вбиті росією: Круковський Сергій. Немченко Сергій. Деркач Олександр
«Саша йшов попереду, Сергій позаду. А потім – вибух. Сашко обернувся, Сергій зробив ще кілька кроків й упав», – пригадала розповідь сина мама Наталя.
Кілька годин селяни чекали, поки приїдуть сапери, щоби забрати тіло. Тоді добиратися до села було непросто через підірвані мости і стабілізаційні заходи в області. Зрештою чоловіки пішли до лісу по тіло самі. У цей час під’їхали й сапери. Сергія поховали на місцевому кладовищі наступного дня – поруч із батьком, який помер за два роки до того.
Сергій Круковський народився у селі Льгів. Після школи закінчив Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту. Працював монтером колії на станції Білоус. З часом придбав кімнату у гуртожитку і поступово облаштовував житло. Дуже любив свою роботу і життя в селі.
«Син завжди казав, що не хоче жити в місті. Обожнював сільський простір, ліс, риболовлю, з друзями відпочивали на природі. Він не поспішав жити, все робив поступово», – розповіла мама.
Коли почалася повномасштабна війна, син щодня навідував матір та рідних: вони живуть неподалік, за кілометр від Сергія. Там допомагав по господарству, проводив час із племінниками, які його обожнювали.
Власної сім’ї Сергій створити не встиг. У нього залишилася мама, двоє братів і племінники.
Сергієві Немченку було 33 роки. Російські окупанти вбили його в центрі села Левковичі на Чернігівщині 28 лютого 2022 року. Разом із Сергієм загинули ще троє місцевих чоловіків – Олександр Орішко, Ярослав Варава й Олександр Деркач. Тіла загиблих рідні змогли забрати 1 березня.
Що саме сталося ввечері 28 лютого – ніхто в селі точно не знає. Свідків розстрілу не було. Постріли люди чули близько 18.00. Відомо, що перед тим чоловіки у селі робили коктейлі Молотова, адже знали, що ворог уже близько. За словами селян, окупанти знайшли ящик із пляшками у будівлі, неподалік якої були ці четверо чоловіків...
Сергій Немченко народився у Левковичах. Після школи навчався в училищі в Чернігові на зварювальника. Потім працював за фахом у ЖЕКу. У вільний час приїжджав до батьків. Разом із татом любили рибалити. На батьківському подвір’ї Сергій планував збудувати альтанку: привіз будматеріали, розробив план. Але втілити задум не встиг.
«Мені дуже важко згадувати і переживати це все. 27 лютого Сергій приїхав з Чернігова додому. А наступного дня його вбили… Я знайшов сина 1 березня, поховав у саду. Після звільнення Чернігівщини вже було перепоховання на кладовищі… Мій син був працьовитий гарний хлопець, але пожити не встиг», – розповів Юрій, батько вбитого.
У Сергія Немченка залишилися батьки і брат. На місці розстрілу чоловіків місцеві жителі встановили пам’ятний камінь.
51-річного Олександра Деркача російські військові вбили 28 лютого 2022 року у центрі його рідного села Левковичі, Тіло знайшли 1 березня.
«Мої батьки давно розлучилися. Коли почалася повномасштабна війна, я з родиною була у мами, це за кілометр від місця розстрілу. Зранку 1 березня чую – хтось кричить: «Синок!!!». То була мама Сергія Немченка… А потім і нам подзвонили, сповістили про загибель батька», – пригадала донька Тетяна.
Щоби забрати тіло, жінка взяла господарські сани і пішла до центру села. Там знайома допомогла покласти вбитого на сани. І так вони разом з іншими довезли його до кладовища, де швидко поховали. Тетяна припускає, що її тата добивали.
Олександр Деркач народився і більшу частину життя провів у рідному селі. Служив строкову службу, потім повернувся додому і працював на фермі. Дуже любив коней. Вдома тримав трьох: свого і двох фермерських.
«Гармошка і коні – це була татова любов. Останні роки він жив зі своєю матір’ю, там тримав господарство, працював. Бабуся померла 14 лютого, а він – через два тижні після неї», – сказала Тетяна.
В Олександра Деркача залишилися донька й онуки.
Коментарі
Дописати коментар