Загиблі герої Чернігівщини: Остапенко Сергій. Касяненко Ігор. Сердюк Олександр

 Остапенко Сергій Миколайович  народився 09 жовтня 1985 року в селі Охіньки.  У 2003 році закінчив Охіньківську ЗОШ І-ІІІ ступенів. Цього ж року вступив до СПТУ в Сокиринці.

 Проходив строкову військову службу у Житомирі, Броварах. Після завершення строкової військової служби одружився та проживав у місті Бориспіль.

Після повномасштабного вторгнення 27 лютого 2022 року вступив до ЗСУ. Проходив навчання у Львові.

Відданий військовій присязі, вірний українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 16 квітня 2023 року в районі Авдіївки Донецької області.

У загиблого залишилася дружина і  15-річна донька. Батьки померлого Микола Васильович та Наталія Анатоліївна проживають у селі Охіньки Охіньківського старостинського округу громади.

 Похований  Герой  в місті Бориспіль Бориспільського району Київської області.

Касяненко  Ігор Іванович народився 10 травня 1991 року  в с. Полова Прилуцького району Чернігівської області. Закінчив Сухополов’янську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. Потім навчався в Дігтярівському професійно-технічному училищі, де отримав  спеціальність тракторист-машиніст. У 18 років був призваний до лав Збройних Сил України. Після служби працював на різних посадах в ТОВ «Агрікор-Холдинг».

У липні  2014 році, отримавши повістку, не вагаючись,  протягом двох років був на  захисті східних кордонів нашої держави. Демобілізувавшись, повернувся на роботу до ТОВ «Агрікор-Холдинг». У листопаді 2022 року отримав повістку і  повернувся до лав мужніх та незламних  ЗСУ,  знову тримати оборону нашої країни  на  Сході держави, забезпечуючи  національну безпеку і оборону,  стримуючи збройну агресію рф на території України.

Загинув навідник 1 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти військової частини А4165, старший солдат  Касяненко  Ігор Іванович,  виконуючи бойове завдання по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, 11 травня 2023 року в населеному пункті Білогорівка Луганської області, потрапивши під артилерійський обстріл з боку ЗС російської федерації, в результаті чого отримав поранення несумісні з життям.

Похований Герой  на сільському кладовищі у селі Полова Прилуцького району Чернігівської області.

Народився Сердюк Олександр Володимирович  13 вересня 1981 року в м.Прилуки. Незабаром сім’я переїхала  в  рідне село матері с.Охіньки, де у 1999 році він закінчив Охіньківську загальноосвітню школу. Після школи вступив до Київського залізничного коледжу. Далі одруження, народження доньки Світлани  та сина Максима. Працював у  ливарних цехах  заводу «Пожмашина» смт. Ладан, у м. Кривий Ріг, у м.Київ. Деякий час працював  у СТОВ «Дружба Нова». Олександр був дуже щирим, добрим, комунікабельним, уважним, з відкритою душею і серцем, сповненим  любові до всіх.

Влітку 2022 року Олександр був призваний Голосіївським військкоматом  м.Києва на військову службу. Далі  м. Бахмут (Донеччина) і поранення несумісне з  життям. Загинув старший солдат, старший механік-водій 9-ї роти оперативного призначення 3-го батальйону оперативного призначення Національної гвардії України Сердюк Олександр Володимирович  на передовій 10 листопада 2022 року під мінометним вогнем ворога,  намагаючись забрати двох вже загиблих побратимів, поблизу населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району Донецької області.

Поховали  Героя на місцевому сільському  кладовищі у селі Охіньки Прилуцького району Чернігівської області.